У космос через Сахару

Якби по маршруту цього туру знімали фільм, то чимало режисерів ламали б
собі голову до якого жанру його віднести. Тут на Львівщині, між таємничих пагорбів на стику Золочівського, Бродівського та Буського районів, зачаїлись неймовірні сюжетні лінії. Тут
спекотні таємниці “Бродівської Сахари”, тут історична спадщина у археологічному комплексі «Пліснеськ», і міжпланетарні мандри у Центрі космічних досліджень та зв’язку, що біля Золочева та естетичне натхнення у Краєзнавчій бібліотеці Анатолія Недільського — все це об’єдналось воєдино та розповідає свою персональну історію. Пізнати цю історію ми радо запрошуємо у наш новий тур:

Центр космічних досліджень та зв’язку

Насамперед центр – діючий стратегічний об’єкт, тому й сприймається строго та серйозно з першого кроку на його територію. Заснований у 70х роках XX століття з метою організації прямих урядових каналів зв’язку та телекомунікації у рамках міжнародної програми «Союз-Аполлон». Центр, що знаходиться за неподалік від Львова з початку 90х років був практично єдиним засобом для організації каналів зв’язку України з США, Японією, Англією, Німеччиною, Італією та іншими зарубіжними країнами.

Центр космічних досліджень та зв’язку

Основною принадою цього місця є антенні системи діаметром 32 і 25 м. Антенні велетні вражають складністю конструкцій і варто зауважити, що їх у світі всього 8 штук. Центр космічних досліджень та зв’язку зовсім недавно став відкритим для гостей та потрапити на його терени не просто, проте тим везунчикам, яким це вдасться, молодики у військовій формі (працівники центру), попри зовнішню суворість з легкістю та гумором розкажуть всі деталі роботи. Бажаєте на хвилинку відчути себе знаменитим шпигуном на секретному завданні або й зовсім серед декорацій славнозвісного фентезі? Тоді Вам до нас у тур:

Село Сасів

Сасів же своїми вузенькими вуличками та охайними обійстями нагадує маленьке провінційне містечко, проте наявність неоготичного костелу Святого Йоана Хрестителя 1864 р, що виріс на місці костелу побудованого у 1631 році та Миколаївська церква на одвірках якої красується дата «1731», чітко дають зрозуміти, що історія даної місцини багата та давня. На долю цього селища припала низка злетів і падінь, які залишили невимовний слід на його долі. Заснований у 1615 році Сасів був активним торговим центром, тому швидко досягнув економічного процвітання, але у 1648 році містечко оточили татарські загони. Королю Яну Казимиру ледь вдалось звільнитись від облоги, а вже у 1675 татарському війську таки вдалось прорватись у місто та вщент спалити його.

Церква та костел у Сасові

Та на початку ХІХ століття, наче фенікс з попелу відроджується Сасів та стає відомим на всю Австрійську імперію своїми курортами, що радо вітали всіх мешканців та гостей міста. Чарівне місце на лівому березі Бугу виявилось ідеальним для бажаючих відпочити та перезавантажитись, а милуюча око природа до сих пір манить туристів, шукаючих релаксу та спокою.

Археологічний комплекс «Давній Пліснеськ»

Пліснеське городище — унікальна пам’ятка ранньосередньовічної доби, яка досліджується близько 200 років. Це справжня знахідка для поціновувача історії, адже Пліснесько згадується двічі в Руському літописі під 1188 та 1232 роками і зазначається, що саме через нього пролягав один з двох варязьких шляхів в Україну.

Археологічний комплекс «Давній Пліснеськ»

Комплекс представлений сукупністю різних пам’яток слов’яно-руського та пізньосередньовічного часу включає в себе давньоруське городище ХІІ-ХІІІ століття, курганний могильник ХІ-поч.ХІІ століття, давньослов’янський культовий центр кін.VII-X століття, більш відомий як Оленин парк. Згідно переказам княжна Олена була першою засновницею Пліснеського монастиря у 1180 році, а мармурова плита з цією датою досі зберігається у внутрішній стіні монастиря. Атмосфера історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» наскрізь просочена духом минувшини історії нашого краю, її культурними особливостями та стиком народів і поколінь, що колись проживали на тій землі, по якій зараз ходимо ми.

“Бродівська Сахара”

Бродівська Сахара

Мабуть, мало хто знає, що не обов’язково перетинати континент, аби побачити пустелю? І, навіть, не обов’язково мчати на південь України до славнозвісних Олешківських пісків. Таємнича піщана красуня є зовсім поряд! Здивовані? Неподалік Львова у самому серці Малого Полісся серед соснових лісів, боліт та торфовищ є справжнісінька пустеля! “Бродівська Сахара” розташована поблизу села Ражнів Бродівського району та стала популярною зовсім недавно завдяки туроператору «Відвідай». Знайдена працівниками парку “Північне Поділля” місцевість, здивувала навіть бувалих краєзнавців.

Вкрита піщаними дюнами територія Галицької пустелі так і заманює туристів до відвідин, адже тут можна помилуватись, нехай і невеличкими, але справжніми барханами! Весело провести тут час зможуть як дорослі так і дітлахи. Для останній пустеля радо перетвориться у велику пісочницю і щастю маляти не буде меж. Дорослі відвідувачі ж матимуть можливість незабутньої прогулянки та прекрасні декорації для фотосесії. Повірте, що усі Ваші друзі запитуватимуть, коли ж Ви
встигли відвідати Сахару:)

Краєзнавча Бібліотека Анатолія Недільського

Графікиня Софія Караффа-Корбут, живописець та ілюстратор Леопольд Левицький, скульптор Євген Дзиндра, архівні фонди та колекції Ежи Дуніна- Вонсовича, Ярослава Кіся, Юліана Опільського, медичні книги XVII-XIX ст, церковні видання XVI ст, скульптури з початку XV ст. з’єднались в одному
чарівному місці у с. Скнилів Золочівського району під пильним оком книголюба, колекціонера, підприємця, журналіста, редактора, політика, патріота та директора відомої львівської книгарні «Рідкісна книга» — Анатолія Недільського.

Саме тут знаходиться унікальна в своєму роді і чи не найбільша у Західній Україні колекція стародруків. Книги з минулих століть, які «бачили», щонайменше дві війни; книги, що пережили низку смертельних епідемій та пандемій; книги, які спостерігали за людьми, за їх вчинками, за їх життям; книги, до яких доторкаєшся затамувавши подих; книги, біля яких розуміє значення часу, бо в них, певно, і є вічність.

Стародруки у “краєзнавчій бібліотеці Анатолія Недільського”

Приватний музейний комплекс складається з трьох музеїв (краєзнавчо- літературного, музею Молодої музи та музею Галицької родини), двох конференц-зал (літня та зимова), зали для виставок, презентацій та творчих дискусій, читальні та трьох кімнат готельного типу (де Ви відчуєте себе учасниками «Молодої музи» – гарантуємо).. Все це блискавично поєднано у еклектичному стилі.

Краєзнавча бібліотека Анатолія Недільського

«Краєзнавча бібліотека» — зовсім не стандартна бібліотека у класичному розумінні, тут можна доторкнутись до історії і почуватись максимально вільно. Проект Анатолія Недільського і його дружини не тільки про літературу та любов до книг, хоч її тут дійсно багато. Це певний осередок цінностей: сімейних, духовних, соціальних, загальнолюдських. І звісно, це місце про любов, любов між чоловіком і жінкою, між батьками і дітьми, між українцем і Батьківщиною, між людиною і мистецтвом. Радо розділимо з Вами захоплення від цих місцин у турі:

До зустрічі! Завжди Ваші “Відвідай”!

(Visited 588 times, 1 visits today)
Поділитись з друзямиEmail this to someone
email
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin
Pin on Pinterest
Pinterest




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *