Закарпатський словничок-говірничок

Історія Закарпаття була чи не найбурхливішою з усіх областей країни, в результаті чого і утворився шалений “коктейль” культур і традицій. Щоразу, їдучи в наші автобусні тури на Закарпаття, ми з туристами активно вивчаємо колоритну говірку мешканців Срібної землі. Тож зараз даємо можливість вивчити закарпатський діалект і тим, хто тільки пакує валізи для мандрівки в цей регіон. Запасайтесь блокнотом та ручкою, і гайда!

Бограч

Одна з улюблених і поширених страв закарпатської кухні – бограч-гуляш. Його традиційно готують на відкритому вогні в спеціальному казанку – “бограчі”. Варіантів рецепту приготування є доволі багато, але обов’язковим інгредієнтом є паприка, яка і надає гуляшу пікантного смаку. Скуштувати його можна під час нашої екскурсії зі Львова на Закарпаття “Сиро-Винний тур Закарпаттям”

Бограч

Біціґлі

Він: – Марьо, видиш тоту звізду?
Вона: – Йо.
Він: – То я! А тоту?
Вона: – Йо.
Він: – А то ти. А видиш тоту звізду на другій звізді звирьху?
Вона (пожвавлюючись і присуваючись до нього): – Йо-йо, вижу!!!
Він: – А то – я на моїх нових біціглях!
© Портал про Закарпаття “Kolyba”

Біціглі

Гризачка

Те, без чого не обійдеться літній відпочинок 🙂

Гризачка

Гузиця

Гузиця – задня верхня частина ніг, задниця, сідниці. Вельми приваблива частина у більшості дівчат та жінок.

Полоще в річці Маріка свіжовипрану білизну, а Іван на траві відпочиває і споглядає тільки на те всеє дійство:
– Но, Маріко, мушу ти вповісти комплімент.
…мовчки звертає Марічка погляд на Івана, і з цікавістю чекає розвитку подій
– Дуже файні зуби маєш! – каже Іван
– Ой, мож подумати ож тобі там ззаді добре видко, які в мене зуби.
– Так а шо? Лиш такими файними зубами мож було таку парадну гузицю уд’їсти.
© Наша файта
Чани в Лумшорах та термальні води Закарпаття чекають на всіх хто хоче погріти свої гузиці і не лише в Релакс-тур “Термальне Закарпаття”

Гузиця

Гудаки

Тепер модно запрошувати на весілля, ювілей чи на будь-яку урочисту подію різні Band-и, а от на Закарпатті нема кращих, ніж ГУДАКИ. До речі, файні хлопці грають у нас на забаві під час туру “Закарпатські пригоди + Party в Закарпатті”

ГудакИ

Ґарадичі

Ґарадичі – сходи. “Гурі ґарадичами” – нагору, “долу ґарадичами” – вниз.

ҐарАдичі

Крумлі, Булі, Мандабурка

Найпоширеніші страви – з ріпи, яку місцеві називають ще: крумплі, булі і т.ін. А щодо страв, то популярними у Закарпатті є оладки з сирої картоплі. Це їство називають по-всякому: кремзлики, кийзлики, гуглі, рисильованики тощо.

Крумплі
КИйзлики

Киндириця, тингириця, мелай

Киндириця, тингириця, мелай – це популярна зернова, кормова і технічна культура, яка характеризується універсальністю використання, високою врожайністю та позитивним впливом на демографічний стан у області та України в цілому. 😉

КиндирИця

 

 

Косиця

“Ой зацвили черешеньки, зацвили косиці,
Ой не є ми миленького з-за тої границі.”
Файні косиці можна побачити в наших квіткових турах

Косиця

Мацур

Мацур – споживач любові і ласки в односторонньому порядку.

МацУр

Парадички

Зелений чуб, червоний бік,
Смачний із нього чавлять сік.
Ґаздині варять з ним борщі,
Росте в городі на кущі.
© dovidka.biz.ua

ПарадичкИ

Няньо

– Тьотя, а муй няньо пувів, ош ми од мавп пушли.
– Іванку, мене не інтересує історія вашої сім’ї.
© Форум закарпатських анекдотів

Няньо

Палинка

Палинка – за прадавніми віруваннями, це еліксир від всіх болячок (якщо в маленьких дозах), і головна причина всіх бійок на гостинах (якщо у великих дозах).

Палинка

Погар

Погар буває напівпорожній, або напівповний, в залежності чи Ви – песиміст чи оптиміст. В гостях у закарпатця Вам завжди запропонують погар вина. У всі наші тури в Закарпаття входить дегустація чудових вин із погарів.

ПОгар

Пікниця і шовдарь

Пікниця і шовдарь – головні спокуси у великодньому кошику закарпатця.
Пікниця – це домашня підкопчена ковбаса зі свинини та яловичини, але добре приправлена спеціями, особливо часником і паприкою.
Шовдарь – це свинячий окіст, спочатку спеціально засолений та витриманий у спеціях, а потім завуджений в “холодному диму”
Скуштувати цієї смакоти можна під часу обіду-дегустації в турах: ЗаКарпатські насолоди, Карпатські новинки за 5 днів.

Пікниця
ШОвдарь

Потятко

Не сію, не орю, само ми ся родить,
Така в ня фраєрка – сама за мнов ходить,
Як поковтать потятко у моє віконце –
Прийде моя милая, прийде моє сонце!

© Пісня “Яворе” гурт Rock-H (Рокаш)&Віктор Винник

Потятко

Топанки

Топанки – те, на що люблять ставати хлопці всім дівчатам на дискотеці.

ТопАнки

Фатов

Фатьов, фатюв – парубок, хлопець.
Фатюв сперать возик, сідать курити, бо вхляв неборак.
© “Вичурки по-баранинські” П.Чучка

Фатьов

Фрас

 

Фрас – чорт, дідько. Найчастіше використовують при лайці: “Ідеш до фраса!”, “Де тя фраси носять?”

Фрас

Цімборка

Дві цімборки поїхали у ліс за ялинков, 7 годин шукали й заблудили.
Туй єнна каже:
– Я ся вже забембала глядати тоту ялинку, давай возьмемо без іграшок!
© Карпатський об’єктив
Щоб зустріти файних цімборів та побачити ялиці та смереки пропонуємо вам файні тури в Карпати зі Львова

Цімборашка

Цуря

Цуря – є повсякденне, святкове, хатнє. А шопоголіки втрачають свідомість, коли його бачать та ще й по знижці.

Цуря

Чіня

Чіня – найкращий “мисливець” за трюфелями. А ще у давніх Китаї та Єгипті чіню вшановували як одну зі священних тварин – вона була символом щастя, достатку і плодючості.

Чіня

Шваблики

Шваблики – це зручний і дешевий спосіб добування вогню. Їх використовують не тільки за призначенням, а й для жеребкування, чи для різних логічних ігор, або як зубочистки, чи як реквізит для фокусів…

ШвАблики

Цей невеличкий закарпатський словник підготували наші працівники-закарпатці, за пропискою та станом душі – Максим та Вікторія. Тому ми бажаємо всім, щоб поїздка до найзахіднішої частинки нашої країни подарувала кожному чимало відкриттів. Хто вже готовий вчитися чомусь новому, то запрошуємо разом з нами в тури в Закарпаття

Хочете почути вдома як говорить закарпатець? Запрошуємо до перегляду інтерв’ю з нашим Максимом 🙂

Сподобався наш закарпатський словничок-говірничок? Ми підготували для вас ще й гуцульський! Тож вивчайте разом з нами файний гуцульський діалект!

(Visited 217 175 times, 12 visits today)
Поділитись з друзямиEmail this to someone
email
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin
Pin on Pinterest
Pinterest




57 в “Закарпатський словничок-говірничок
  1. Сам родом з Мукачева.Але вже 50 років живу на Волині (покійний батько був військовим,перевели частину).Зовсім забув як по нашому буде НІ,айно то є ТАК,а от як буде Ні забув 🙂

    • Виклристовують коли погоджуються з чимось. «Гарна сукня, скажи?» «Но, файна»

    • Ууоно вживається замість слова так
      Ти бачила які гарні мешти у Марійки?
      – но, гарні-гарні

    • На жаль, достеменно перекладу не знаємо 🙂 але має такі варіанти походження :

      -У Закарпатських піснях слово “доруле” чи “торуле” вживається для звʼязки, у приспівах, гарно римується.

      -Мова йде про звертання до парубка Цилю (імʼя) Довганичу (поширене прізвище) Доруле або Торуле (орел, з мадярської турул) У нас також в піснях чоловіків називають Сизокрилий орле.

      -Слово “доруле походить” від румунського слова “dor” нашою мовою “бажання”

  2. Добрий день! Чи є такий словний з малюнками у друкованому виданні? Якщо так, то як можна придбати?

  3. Кавіль – кава
    Чíчка-квітка
    Шпагрéйт – плита на дровах, піч
    Амбрéла -парамолька,зонтик
    Áнцуг – піджак,костюм
    Стрико, вуйко -дядько по отцу і матері
    Бовт -магазин
    Кістеман – жіноча хустинка,щоб покрити голову,коли йдеш до церкви
    Шопа – як кладова
    студня – колодязь
    Стул – стіл, муст -підлога
    Ґазда -господар, ґаздиня – хазяйка,
    Бузьок, бузька -лелека
    Бумбарашка – жучок як ми називаємо “божа коровка”

    • Де туй шось нашоє??, – се ко пише ?, – тот ко Закарпаття лем на карті відів? Анцук,шпаргийт, і тд, у каждому слові помилка.. Яка амбрела??, – шарньовка!! Який вуйко??, – УЙКО!!, нашото писати як поняття ни майиш?!

    • А лайка у нас взагалі заборонена! Наполегливо просимо бути чемними!

  4. Гаті – чоловічі труси
    Будюгови – жіночі труси
    Нагавіці – чоловічі штани
    Бигарь – палка
    Кальга – печка
    Танір – тарілка
    Будар – туалет
    Кобат – пальто

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *