Бакота – бажане місце

Бакота – колись столиця цілого краю, місце розташування одного з найдревніших чоловічих монастирів України, пізніше – трагедія тисяч людей, а нині – місце, де тілом і душею відчуваєш спокій.

Бакота – місце спокою

Бакота розташована на півдні Хмельницької області, за 55 кілометрів від славетного Кам’янця-Подільського. До 1981 року тут знаходилось село, яке і дало назву території, але тепер на його місці розлилась велична затока, утворена водами Дністра.

Побачити цю красу можна у турах:

Бакота – історичне поселення

Уперше Бакота згадується в літописі 1024 року, хоча розкопки свідчать, що на цій території були і значно старіші поселення язичників. Вже у першій половині XIII століття Бакота стає великим містом і найважливішим центром Пониззя, яке входило до Галицько-Волинського князівства. Стрімкий розквіт закінчується таким же спадом після того, як у 1255 році містом на ціле століття заволоділи монголо-татари.

Cучасна панорама Бакоти

Пізніше територія переходить під владу Литви, зокрема братам Коріатовичам, які відбудовують зруйнований татарами Бакотський замок (вони ж доклались до розвитку замку Паланку, Кам’янця-Подільського та інших твердинь).

У 1431 році територія навколо Бакоти визнається нейтральною прикордонною зоною між Польщею та Литвою, що призводить до повстання жителів, які вигнали місцевих феодалів і проголосили незалежність. Але за кілька років польські війська жорстоко придушили повстання, зруйнували замок, а місто назавжди втратило своє значення як важливий адміністративний центр.

Бакота – місце, де завмирає час

Що ж до походження назви, то є дві основні версії. Перша пов’язує її з румунським словом «бокота», що перекладається як «шматок, кусень». Друга, значно красивіша, версія говорить про те, що в перекладі з давньоруської мови назва означає «бажане, чудове місце».

Бакота – скельний монастир

Паралельно з розвитком поселення неподалік виникає найдавніший печерний монастир Поділля. Знаходиться він у товщі 120-метрової Білої гори, яка складається з м’якого пісковику, що легко надається для видовбування печер.

Скельний монастир

Дослідження вказують на те, що місце монастиря використовувалось як капище язичниками ще в дохристиянські часи. Монахи ж прийшли сюди в ХІ столітті, навіть є версії, що тут бував засновник Києво-Печерської Лаври святий Антоній.

Скельний монастир у Бакоті

Під час монголо-татарської навали середини ХІІІ століття в печерах переховувались не тільки ченці, але й селяни з довколишніх сіл. За легендою, їм пропонували зректись віри, а отримавши відмову, нападники замурували входи у печери разом з людьми.

Дані про подальшу долю монастиря дуже обмежені – у середині ХV віку монахи покидають місце, а кілька обвалів породи знищили основну масу печер.

Бакота – трагедія для жителів

З 1918 село Бакота стає прикордонним – зовсім поруч проходить межа з Румунією. Кількість населення значно зменшилась під час голодомору 1947 року, але найтривожніша новина прозвучала в 1973 році – інформація про майбутнє затоплення села для побудови Новодністровської ГЕС.

Зачистка села перед затопленням

Жителям дали вісім років для того, щоб покинути маленьку батьківщину та почати життя заново, а вже у 1981 році почалось поступове підняття рівня Дністра, яке тривало шість років і забрало під воду кілька десятків сіл.

Бакота до та після затоплення

Бакота – місце туристичне

Нині Бакотою називають територію та околиці Бакотської затоки на Дністрі. Вона займає площу 1590 гектарів (це, як два міста Жовква), а завдяки скелястим берегам має теплий та м’який мікроклімат, який метеорологи порівнюють з Ялтинським.

Скелясті береги Бакоти

Туристів місце приваблює фантастичними краєвидами, кількома пляжами та, звісно, залишками скельного монастиря. Тут збереглось кілька печер та ніші від поховань ченців. Поруч є три джерела з цілющою водою – Північне, Південне та Найпівденніше. До речі, про останнє кажуть, що воно лікує хвороби очей. Вода прохолодна і дуже смачна, а дорога до джерел прикрашена стрічками та іконками від сотень приїжджих віруючих.

Відвідати ці місця можна у турі “Кам’янець-Подільський, Чернівці + Бакота”(3дні / 2 ночі)

Цілюще джерело у Бакоті

Екскурсію монастирем проводить Тарас Горбняк – уродженець затопленого села Бакота. Вже багато років він займається дослідженнями історії цієї території, а також розповідає її усьому світові. Історії про те, як селяни самостійно мусили руйнувати власні хати, рубати дерева у своїх садах і покидати родинні місця, просто приголомшують. Територія, яка підлягала затопленню, була зачищена повністю, а інтернетні історії про купол церкви, який видно з води – не більше ніж вигадка, перенесено було навіть цвинтарі.

Вид з Білої гори на Бакоту (70-ті роки)

Як доїхати

Поїздка машиною зі Львова займе близько шести годин. Можна їхати через Свірж, Бережани, Теребовлю та Кам’янець-Подільський, відвідавши дорогою кілька замків, або через Тернопіль та Хмельницький. Зверніть увагу – при побудові маршруту не сплутайте місце з селом Бакоти на Тернопільщині. Місцевий гід розповідає історії про неуважних туристів, яких навігатори заводять в село над річкою Горинь.

Без власного автомобіля добратись не так просто – з Хмельницького та Кам’янця ходять автобуси лише до сусідніх сіл – Гораївки та Старої Ушиці. А з них потрібно ще пройти пішки чотири та вісім кілометрів відповідно. Але повірте – воно того варте!

А для тих, хто любить пізнавати країну з комфортом та цікавим екскурсійним супроводом, пропонуємо поїхати з нами у тур «Кам’янець-Подільський, Чернівці + Бакота», який відбувається кожні два тижні. Також в літню спеку запрошуємо на Релакс-тур “Джуринський водоспад & Бакота”!

Побачити цю красу можна у турах:

Тур “Кам’янець-Подільський, Чернівці + Бакота”
(Visited 41 446 times, 15 visits today)
Поділитись з друзямиEmail this to someone
email
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin
Pin on Pinterest
Pinterest




2 в “Бакота – бажане місце
    • Бакота- древня столиця Пониззя або “Руси дальной”, як називалася в XIII-XIV ст. територiя мiж Днiстром та Пiвденним Бугом. Навiть саму назву поселення деякi дослiдники вбачають у молдаво-румунському словi “баката” (“боката”), що означає – кусень, шматок. Однак подiльський дослiдник I.С. Винокур висуває бiльш вiрогiдне твердження, вказуючи, що “лiнгвiстичний аналiз найменування “Бакота” дає можливiсть вважати, що в перекладi з давньоруської мови ця назва означає – бажане, чудове мiсце (корiнь слова “кот”, “кота” i пiдсилююча приставка “ба”)”.(Цікава етимологія від Блекі: Ба! Кота! – спрямований до бабусі вигук розпещеної дитини, яка негайно потребує сові нявкучу живу іграшку).
      В XII-XII ст.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.