Аристократичний Тараканівський форт (Нова Дубенська фортеця) витонченістю своїх ліній нагадує зразки британської колоніальної архітектури, та ж плавність обрисів, велика кількість аркад і архітектурного декору. Прекрасна пам’ятка фортифікаційного мистецтва XIX століття, розташована на околиці села Тараканів Рівненської області, сьогодні спустошена і покинута. Крізь її стіни проростають дерева, кладка обсипається, а в темних сирих казематах панує тиша.
Запрошуємо відвідати її у наших турах:
- “Тараканів, Дубно + тунель кохання” (1 день)
- “Перлини Волині + тунель кохання” (2 дні /1 ніч).
Доля жорстоко обійшлася з фортом, який подавав великі стратегічні надії. Він нагадує весільного генерала, важливого, ошатного, але знаючого справжньої військової історії. Сьогодні фортеця, яка поступово згасає під вантажем часу та фізичних факторів має погану славу – тут блукають люди, божеволіють годинники, а ночами лунають звуки стройового маршу. Саме контраст фатальної краси і прихованої небезпеки привертає до казематів і підземелля форту туристів-сталкерів, які намагаються розгадати містичні таємниці цитаделі та відкрити завісу її легендарного минулого. Крізь її стіни проростають дерева, кладка обсипається, а в темних сирих казематах панує тиша.
Історія Тараканівського форту
Будівництво Тараканівського форту було обумовлено необхідністю посилення кордонів Російської імперії в другійполовині XIX століття. Нову систему оборонних ліній розробив знаменитий військовий інженер Едуард Тотлебен. Відповідно до плану, одним з важливих фортифікаційних опорних пунктів на кордоні з Австро-Угорщиною мав стати об’єкт, який прикривав Дубно і ділянку залізниці Київ-Львів. Зведення фортеці за проектом Е. Тотлебена почалося в 1873 році. На його будівництво було виділено 66 мільйонів рублів з царської скарбниці. Щоправда, об’єкт був завершений в 1890 році – вже після смерті інженера.
Прибулим для огляду форту членам царської сім’ї був продемонстрований добре озброєний оборонний комплекс площею 4 га, з 6-ти метровими стінами, потужною системою підземних рівнів і сучасною інфраструктурою. Фортеця була оснащена вентиляцією, електромережею, водопроводом, каналізацією та навіть телефонним зв’язком. Для обслуговування потреб гарнізону призначались медичні приміщення, їдальня, пральня, хлібопекарня. Була побудована і гарнізонна церква.
На озброєнні форту було 40 різнокаліберних гармат і 10 кулеметів. Однак, настільки потужно облаштованій фортеці так і не вдалося виконати покладену на неї місію. Повстання солдат в 1905 році спровокувало розформування гарнізону, а сам форт перетворився у військову в’язницю.
Бойове хрещення форт прийняв в роки I Світової війни під час запеклого артилерійського штурму російської армією. На той момент об’єкт вже був захоплений та знаходився під контролем австрійців. Саме тоді форт отримав найзначніші руйнування. Скромні пагорби над могилами загиблих при обороні форту австрійських солдатів можна і сьогодні побачити в прилеглому лісі. У 1920-му році в фортеці знаходились частини польської армії, яку намагалась вибити армія Будьонного. На цьому військова вся місія форту була вичерпана.
Під час II Світової війни військові дії обійшли форт стороною, а у повоєнні десятиліття в фортеці розміщувався відділ НКВД, який залишив після себе забетоновані ходи. Що було поховано під товщею бетону і нині залишається таємницею. Надалі форт намагалися пристосувати під господарські потреби – склади консервів і автозапчастин. Щоправда, ці спроби були марними – тут була надто підвищена вологість, а приміщення мали недостатню вентиляцію. Довгі роки форт служив стрільбищем для військових та повільно занепадав, перетворюючись в благородні руїни. Свою непристойну лепту в нинішній стан форту внесли і чорні археологи. Сьогодні форт все ще перебуває на балансі Міністерства оборони України, розділяючи долю численних занедбаних пам’ятників архітектури.
Що можна побачити в форті
Контури Тараканівського форту нагадують ромб. У систему оборони входили глибокий рів і земляні вали, укріплені опорною стіною з фігурною кладкою. Із зовнішнім світом цитадель з’єднувалася двома мостами та підземними тунелями. По периметру фортеці розташовувались неймовірної краси споруди – 105 двоярусних каземати з орнаментованим фризом та пілястрами. Каземати призначались для проживання нижчого особового складу гарнізону, господарських і військових потреб. В період військових дій каземати могли вмістити до 800 осіб.
Центральною спорудою комплексу був ошатний, облицьований, як і каземати, червоною цеглою офіцерський корпус. У ньому розташовувався штаб коменданта форту, житлові та господарські приміщення для роти артилерії. Офіцерський корпус та каземати частково збереглися, вражаючи уяву зовсім не військовою витонченістю.
Розгалужена мережа підземних ходів форту, облаштованих бійницями, прихована від сторонніх очей. Підземні коридори проходили і під земляним валом. Сьогодні об’єкт офіційно закритий для відвідування, але невгамовних туристів вабить інтерес до незвіданого, то ж вони групами і поодинці приїжджають у село Тараканів Дубенського району, щоб потрапити на територію форту-привида.
Легенди і небезпеки Тараканівського форту
- З вуст старожилів можна почути легенду про те, що під час Другої світової війни німці розробляли у форті секретну зброю;
- Кажуть, що в фортеці бували випадки зникнення людей. Тут на одній зі стін можна побачити список прізвищ людей, які так і не повернулися з форту в II пол. XX століття;
- Ходять чутки, що ночами по форту бродять привиди австрійських солдат, які знайшли свій останній притулок на околицях об’єкту;
- З особливою обережністю слід досліджувати каземати та підземні ходи, де безтурботних туристів підстерігають колодязі-пастки. Тому для огляду форту бажано мати з собою ліхтарик та відвідувати цей об’єкт лише у супроводі досвідчених провідників.
На відміну від цілком цивілізованого і охайного Дубенського замку Тараканівський форт неймовірно привабливий саме ефектною дикою архітектурою та містикою легенд. Запрошуємо любителів пригод і екстремального відпочинку разом відвідати одне з найзагадковіших місць України, де оживають події давно минулих днів у наших турах “Тараканів, Дубно + тунель кохання” (1 день) та “Перлини Волині + тунель кохання” (2 дні /1 ніч).
