Вознесенська церква в Лужанах – не все те золото, що блищить

Розкішні барочні чи готичні силуети, мармурові колони, ліпнина, різьба та монументальні розписи, осліплююче золото бань та іконостасу – такий храмовий образ не залишає байдужою навіть найчерствішу натуру. Проте всі ці епітети не про героїню нашої оповіді. Старовинна Вознесенська церква в Лужанах – маленькому буковинському селищі, проста та аскетична на перший погляд, така собі сіренька миша. Проте, це тільки на перший погляд.

А якщо ви дізнаєтесь, що ця непримітна споруда є найстарішою церквою Буковини? Що в цьому, віками намоленому храмі, нещодавно виявили фрески XIII століття? А навколо церкви відкопали стародавні поховання? Вже цікаво? В нашій віртуальній екскурсії ми лише трохи відкриємо завісу багатьох таємниць архаїчної Лужанської церквиці, побачити ж її, торкнутися із завмиранням серця її середньовічних мурів, роздивитись в містичній піднесеній напівтемряві унікальні розписи дозволить низка цікавих турів Буковиною від «Відвідай».

Отже, вирушаємо у сиву давнину.

Лужанська церква. До історичних витоків

Довгий час періодом заснування Лужанської церкви вважалися 1453-1455 роки. Це твердження базувалось на даних купчої грамоти, яка висвітлює факт покупки села Лужани литовським боярином Феодором Вітольдом у місцевого поміщика Вранича. Особу Вітольда було увічнено у ктиторському портреті-фресці із зображенням боярина в образі литовського лицаря на білому коні та супроводжуючим написом. До недавнього часу вважалося, що саме шляхетний ктитор Вітольд зініціював будівництво храму, проте, нещодавні відкриття засвідчили інше – про це трохи нижче. За припущенням дослідників, саме за портретом, в трунній ніші і знайшов свій останній притулок увійшовший до історії володар Лужан.Luzhany-cerkva-02

Інші старовинні фрески з написами та датами, фрагменти яких збереглися до наших часів, відображають біблійні сюжети, постаті християнських святих та гіпотетично членів родини Вітольда. Цінною пам’яткою культового мистецтва вважається й церковний старовинний іконостас в стилі українського бароко з низкою рідкісних ікон. Скарбниця храму містить також дві раритетні плащаниці.

Luzhany-cerkva-04Церква пережила чимало потрясінь та жорстоких нападів. Посічені турецькими шаблями фрески – тому драматичне підтвердження. А десь на подвір’ї ховається криниця, де позаминулого століття було укрито від нападників церковне приладдя та старовинні дзвони. Сьогодні поруч із старою церквою зведений новий ошатний храм, проте, середньовічна церква-хата не втрачає популярності серед мирян та туристів.

Luzhany-cerkva-05

Архітектура Вознесенської церкви

Чому хата? Все просто. Лужанська мурована святиня є унікальним взірцем храму хатнього типу з оборонними характеристиками, типового для середньовічної Буковини. Текучі, гладкі форми мініатюрної, проте, непідступної твердині були модифіковані пізнішими добудовами. Так, в XIX столітті з’явився притвор, цегляне оздоблення, кам’яні контрфорси, на подвір’ї постала дерев’яна двоярусна дзвіниця. Дах було перекрито бляхою та прикрашено трьома декоративними банями, а маленькі віконні отвори були значно розширені. Попри архітектурні перевтілення церква зберігає свою неповторну автентичність, а нещодавно ще й піднесла несподіваний сюрприз.

Luzhany-cerkva-02

Що приховувала Лужанська святиня

В 2006 році фахівцями Львівського  науково-дослідного інституту «Укрзахідпроектреставрація» в Лужанській церкві було зроблене неймовірне відкриття. Під час реставраційних робіт під знятим шаром тиньку  очам дослідників відкрились фрагменти настінного розпису у візантійському стилі, датовані XIII століттям. Ця знахідка, як і специфічний аналіз деревини храму дає підстави вважати, що церква була збудована орієнтовно в кінці XIII століття, і на протязі довгого часу старанно приховувала свій справжній вік під макіяжем- фресками XV століття. Що саме зображено на відкритих фресках, зможете дізнатися під час нашої екскурсії до Лужан.

Невтомним дослідникам-археологам, що проводили розкопки на прилеглій до церкви території, також є, чим похизуватися. Тут було  виявлено більше ста поховань XVI-XVII ст., переважно, жінок 30-40 років та дітей. Серед археологічних трофеїв – мідні та срібні монети, різноманітні жіночі прикраси.

Цікаві факти

  • Особливою рисою багатьох фресок Лужанської церкви є відсутність очей у святих. Дослідники припускають, що фарбований шар був… з’їдений сліпими зі святою вірою у зцілення;
  • Однією з окрас церкви є велика ікона Христа Спасителя, подарована свого часу бідною кріпачкою. Молоде селянське подружжя отримало святиню від пана в якості весільного подарунку, проте в маленькій бідній хатині не вистачило місця для розміщення монументального твору. З тієї пори ікона і зайняла своє гідне місце серед інших культових реліквій храму;
  • Гетьман Петро Сагайдачний схиляв у молитві голову перед святинями храму під час одного з військових походів;
  • Наприкінці XVIII століття, на шляху з Галичини до Румунії, цілу ніч в храмі перебували мощі одного з найшанованіших на Буковині святих – великомученика Іоана Сучавського.

Що ще можна побачити в Лужанах

  • Лужанський дендропарк з цінними екзотичними деревами з різних куточків світу та колишнім панським маєтком XIX сторіччя;
  • Неоготичний костел Святого Яна з Дуклі початку XX століття зі старими вітражами та драматичною долею;
  • Цікаві в історичному плані споруди цукрового заводу та вокзалу.

Досить подорожувати інтернетом! Приєднуйтесь до нашого захоплюючого туру унікальними пам’ятками Буковини «Чернівці – український Париж». Варто тільки побачити Лужанську середньовічну диво-церкву з прутського каменю, її стародавні фрески, відчути подих старовини та піднестися духом в її святих стінах, зануритись до її історичних джерел, осягнути її легенди та таємниці – і ця подорож разом з «Відвідай» надовго залишиться у ваших найкращих туристичних спогадах та надихатиме на нові пригоди і мандри!

(Visited 452 times, 1 visits today)
Поділитись з друзямиEmail this to someone
email
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin
Pin on Pinterest
Pinterest




2 в “Вознесенська церква в Лужанах – не все те золото, що блищить
  1. І ще одне. “Хтитор” (“ктитор”) означає не “засновник” – а “донатор”, “благодійник”, чи, сучасно кажучи – “меценат”: тобто зовсім не той, хто конче саме заснував споруду “з нуля” – а той, хто, грубо кажучи, давав на неї гроші (“в особливо великих розмірах”). Ктитор міг бути й не один, звісна річ. Тому протиріччя впринципі й немає.)) Вітольд цілком чесно зазначив себе (чи його було зазначено) меценатом цієї церкви, як воно й було насправді (а не засновником, яким він, як відомо, й не був).

  2. Шкода, що серед численних світлин не можна побачити портрет Вітольда, знятий досить якіснео, та щоб деталі було видно. Але в цілому інформація – чудова; і за цікаві факти – окреме спасибі.
    Зокрема не знав, що серед відвідувачів церкви був мій улюблений діяч Петро Конашевич Сагайдачний(!!)).)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.