Подорож в мрію

Початок. Закінчувалось тепле та яскраве літо, насичене враженнями. І в моєї дружини починалась легка ностальгія. Це був ранок дружина відкрила аккаунт Facebook переглянути оновлення. І тут натрапила на тур від туроператора Відвідай «На бринзу в Рахів», переглянула варіанти цього туру. Це була її маленька мрія поїхати в Рахів, побути ближче до хмар.

Розповіла вона мені про таку поїздку і ми вирішили що варто поїхати. Подорожі це наше хобі, відкривати щось нове, пізнавати особливості нашої країни. Ми обоє дуже любимо різні види сиру, а в описі туру було вказано що бринзи буде досхочу. Це був ще один вагомий аргумент.

День виїзду.

Прокинулись ми о 6:15 ранку. Попили кави. Взяли дорожній рюкзак і вирушили на зустріч з мріями. Гід Василина нас привітно зустріла, провела до місць в автобусі. І наша подорож розпочалась…

Уже за три години поїздки почав накрапати дощ – так нас зустрів Івано-Франківськ. Прибувши до першої нашої зупинки –  руїн Пнівського замку, дощик дозволив нам його оглянути і перестав крапати. Але тільки ми сіли в автобус він знову полив…

IMG_0036_800x600Другою зупинкою було Яремче, прекрасне містечко, розкинуте між гір.  Чудовий Гук Пробій просто заворожує своєю могутністю. Так, так саме гук, а не водоспад – ми ж на Гуцульщині. Далі ми переїздили в Буковель.  О, так  це цивілізація, яка поглинула саме основне – магію карпатських гір.

IMG_0076_800x866Підйом на гору Буковель був вражаючий, а спуск ще більш запам’ятався, адже ми потрапили в центр хмари, промокли до ниточки, але були дуже щасливі і повні вражень.

Ночували ми в готелі «Гуцульська світлиця» Під час вечері ми забавлялися на Гуцульській забаві. Це  було дуже колоритно, цікаво і весело, а до розваг нас частували смачними гуцульськими наїдками. Традиційні танці, говірки і посвята у файних гуцулів це все просто супер. А дощ падав, падав, падав…

День другий. Ранок

Прокинулись ми під стукіт дощу, це нас трохи засмутило але ненадовго.


Після сніданку ми вирушили на найголовнішу подію нашої подорожі – свято бринзи. Переїзд в Рахів був доволі затяжним, а для дружини ще й важким, так як її захитує, навіть з відповідними медикаментами їй було не дуже добре. Подивившись в Діловому на центр Європи, який являється маленьким блискучим «прищиком» ))) ми переїхали до Рахова.

WP_20150906_006_800x449Ось тут і все почалося у парку «Буркут», розташованого на горі, була встановлена сцена, багато лавок і багато сиру: будз, вурда, бринза, підкопчені і зі спеціями, сирні коники. До речі, вважалось що такі сирні коники приносять силу і щастя на весь рік і обов’язкового його потрібно скуштувати. Що ми вдало зробили разом з  келихом п’янкого натурального вина.

Почалась хода усіх сіл Рахівщини, і тут здійнявся сильний вітер, дощ, такий собі буревій, це звичайно трохи завадило самій урочистій ході але свято почалося вчасно. Дуже вразило запалення карпатської ватри і гул трембіт. Концертна програма була цікавою, і дощ який то переставав то знову падав не заважав нікому. Свято вдалося.

Ось ще одна з маленьких мрій здійснилась ми побували на Рахівщині, відвідали свято бринзи. Це море вражень. Це захопливе дійство,  враження переповнювали нас.

Щасливі та радісними вирушили в довгу дорогу додому. Все колись закінчується але воно назавжди закарбовується в нас у пам’яті.

Ваші туристи Іван та Вікторія Яценко

(Visited 149 times, 1 visits today)
Поділитись з друзямиEmail this to someone
email
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin
Pin on Pinterest
Pinterest




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.