У період перед шкільними канікулами, колектив туристичного оператора “Відвідай” завжди отримує одночасно велику кількість замовлень від шкільних груп. Менеджери компанії витрачають десятки годин в обрахунках найнеймовірніших варіантів автобусних екскурсій для клієнтів зі Львова, Тернополя, Луцька, Києва та багатьох інших міст України. В результаті проведеної роботи, разом з нами маршрутами Західної України їдуть сотні учнів, серед яких є багато хлопців і дівчат, які вперше здійснювали свою мандрівку по Україні. Ділимось з вами підбіркою турів для школярів за посиланням : https://vidviday.ua/ekskursii-dlia-shkoliariv
Однак, за нашими спостереженнями багато турів для дітей, на жаль, не відбулися. Чи не найчастішою причиною цього були доволі типові помилки організаторів, які не зібрали групу дітей для подорожі.
Давайте розглянемо, які типові помилки допускають організатори, які звертаються до туристичних операторів:
1. Занадто малі групи. В більшості випадків шкільні тури замовляє клас на 15-30 осіб. Подорож при такій кількості виходить дуже дорогою. В результаті група або не збирається, або ж максимально на всьому економить.
2. Нецікаві для школярів тури. Дуже часто шкільні групи везуть в нецікаві або малоцікаві для дітей мандрівки. Як правило, подорож вибирають організатори (вчителі, класні керівники), яким подобається певний маршрут або туристичний об’єкт. Фактично, такі організатори не дають дітям та їх батькам можливість обрати тур, який буде для них більш цікавим.
3. Занадто багато їжі в дорозі. Доволі часто батьки збирають для дітей продуктів більше, ніж останні можуть з’їсти (чи то для того, щоб не виглядати біднішими за інших, чи то для того, щоб “діти не вмерли з голоду в лісі”). Замість пакунку на 1 день, школярі везуть з собою їжі на 3-4 дні. Як показує досвід, з’їсти все практично неможливо.
4. Нецікаві гіди. Однією із найхарактерніших помилок організаторів є замовлення низькокваліфікованих гідів, робота яких коштує значно менше. Не рідко, коли серед таких “спеціалістів” трапляються і такі, що не вміють працювати з дітьми та зривають на них власні образи. Дітям неймовірно скучно від нескінченного потоку дат, цифр статистики або прізвищ. Вони нудяться, шумлять та бігають по автобусу чим нервують вчителів та батьків.
5. Найдешевші автобуси. Організатори подорожі беруть неперевірені, дешевші автобуси. Враховуючи, що в більшості випадків шкільні групи їдуть на дитячі канікули, в цей період, традиційно спостерігається дефіцит транспорту. Відповідно організатори беруть все, що має колеса і може їхати, без огляду на те, в якому стані знаходиться транспортний засіб. Як правило, вони керуються правилом “аби дешевше”, не замислюючись над тим, якими можуть бути наслідки.
6. Відсутність аніматорів. Учнівські групи не беруть в тури аніматорів, хоча такі фахівці є дуже корисними в подорожі, а оплата їх роботи є досить помірною.
7. Низька кваліфікація організаторів. Доручають організовувати подорож людям, які на тому не спеціалізуються: вчителям, перевізникам, інколи водіям автобусів.
8. Помилки в логістиці подорожі. Організатори можуть спланувати подорож до певного туристичного об’єкта на півдня, в той час, як можна було заплатити трохи дорожче, але відпочивати цілий день.
9. Перевантаженість деяких мандрівок об’єктами або однотипність об’єктів (забагато замків або храмів).
10. Сусіди рекомендували. Організатори часто складають свій унікальний маршрут подорожі, і прагнуть поїхати саме туди, куди порадила сусідка по під’їзду, бо “їй там дуже сподобалося”. При цьому не враховується багато чинників: стан доріг, скупчення великих груп людей, наявність туалетів, місця паркування автобусів, час роботи і цікавість для учнів туристичних об’єктів.
В результаті всіх перелічених причин, під час однієї, навіть нетривалої, подорожі може виникнути купа непередбачуваних проблем, які доводиться вирішувати організаторам самостійно. Не рідко враження від такої подорожі у дітей залишаються далеко не найкращі.
Натомість для того, щоб мандрівка запам’яталась надовго і була наповнена лише позитивними емоціями, варто дізнатись яких же рекомендацій слід дотримуватись.
Я ж бажаю Вам і Вашим дітям лише гарного настрою та файних подорожей!
З повагою, Ігор Губіліт
директор туроператора “Відвідай”
Яка освіта – такі й екскурсії. За чверть століття без совка більшість педагогів так і не зняло “відро” з голови. На жаль, молоді вчителі з задоволенням переймають досвід старших колег. Вершина фантазії – 267 кілометрів в смердючому Ікарусі в село Нагуєвичі чи Колодяжне. Зла тітка в музеї-обід канапками-вуличний туалет. І назад. Крапка. Надзвичайно цікава і захоплююча подорож! Систему освіти нам не змінити, але спробувати донести до освітян цю інформацію варто. Якісні інформаційні листівки, особисті зустрічі з керівниками шкіл та батьківським активом можуть змінити ситуацію. Так що, пане Губіліт і команда Відвідай, цей напрямок в бізнесі поки вільний! Впевнений, що якщо Ваша воля, то Ви з цим впораєтесь якнайкраще, бо Ви і є найкращі!
П.С. Якщо що – Червоноград мій, звертайтесь!
Дякую за цю статтю. На жаль, часто вчителі й батьки-організатори сприймають шкільні тури як примусове завдання, тому й робиться все “для галочки” і з чим дешевшими коштами, а потім виходять різні казуси і відбивається у дітей бажання подорожувати на довший час. (((