Вузькі вулички, старовинна бруківка, провінційна тиша – так зустрічає сьогодні туристів маленьке середньовічне місто Золочів, на історичних сторінках якого закарбовані часи неймовірного економічного розквіту й падіння в руїнах, розкіш королівських прийомів й несамовитий біль людських страждань.
Справжньою окрасою міста служить шляхетний Золочівський замок, музей-заповідник Львівської галереї мистецтв, включений до туристичного маршруту «Золота Підкова Львівщини».
Історико-архітектурна пам’ятка XVII ст. національного значення була відроджена з небуття неймовірними зусиллями Б.Г. Возницького, який все життя присвятив збереженню української культурної спадщини. Реконструйований Золочівський замковий комплекс вражає контрастом ліричної краси (чого вартує лише кокетливий Китайський палац) і драматизмом подій, пам’ять про які зберігається в його мовчазних мурах.
Пройшовши підйомний міст над колись глибоким ровом та перетнувши ковану замкову браму, застигаєш у справжньому захваті – очам відкривається мініатюра паризького Люксембурзького саду з боскетами та квітниками, доглянутими газонами, екзотичними магноліями, скульптурними композиціями в стилі бароко та витонченим фонтаном.
Сьогодні замок гостинно приймає сотні тисяч туристів та відкриває їм завісу своєї багатої історії, оповитої романтикою минулих часів, містичними легендами та трагічними таємницями. З глибин замкового минулого доноситься багатогранна луна бравурних маршів та урочистих полонезів, безтурботного сміху європейської знаті та мрійливого шепоту королівського подружжя, залпів гармат та стогону політв’язнів.
Історія Золочівського «palazzo in fortezza»
Відлік своєї зіркової історії в якості родинного гнізда польського магнатського роду Собеських Золочівський замок розпочинає в I пол. XVIIст., коли на місці колишнього дерев’яного укріплення було зведено кам’яну твердиню оборонного характеру. Прихована за високим земляним валом з бастіонами та равеліном, ренесансна двоповерхова замкова споруда витримала не один безуспішний татарський напад,і, навіть, захоплена та понівечена турецьким військом в 1672 році, швидко відродилася під протекцією майбутнього короля Польщі Яна Собеського.
Згодом до Великого житлового палацу під впливом тогочасної моди на все східне, зусиллями королеви Марії Казимири приєднався елегантний Китайський палац – ротонда, нагадуючий сьогодні рожево-білий святковий торт з ошатною колонадою, балконним ажуром, витонченим шпилем. Поєднавши у собі функції потужної військової фортеці та затишної, комфортно обладнаної королівської резиденції (в багатьох джерелах згадуються високотехнічні системи опалення та каналізації), замок переживав тоді свої найкращі часи. Можна тільки уявити собі, яке бурхливе аристократичне життя вирувало в замкових стінах в ті богемно-безхмарні роки.
Згасання роду Собеських та неодноразова зміна власників замку призвели до його занепаду, крапку ж на аристократичному минулому маєтку поставив австрійський уряд, розмістивши в I пол. XIXст. в шляхетних мурах військовий гарнізон. Та найстрашніші часи були ще попереду.
Наприкінці XIX ст. колишня королівська резиденція перетворюється на австрійську державну в’язницю. Майже 80 років згасаючий та практично зруйнований замок відігравав зловісну роль тюремника, тисячі людей були позбавлені тут не тільки волі, а й життя. Найдраматичнішою сторінкою в історії замка стали 1939-1941 рр. – в той час споруда служила в’язницею НКВС. Від спогадів очевидців нелюдських злочинів радянської системи стає моторошно, проте жахає ще більше, що спіраль історії невблаганна. В пам’ять закатованих в замкових підвалах політв’язнів на території Золочівської твердині в 1995 р. зведено пам’ятник-каплицю.
В післявоєнні роки в замку розмістилося ПТУ, і лише на початку 1970-х з передачею комплексу у відомство Львівської картинної галереї починається відродження історико-архітектурної пам’ятки. Масштабна реконструкція замку потребувала багато часу та суттєвих фінансових інвестицій, проте, у шляхетній справі повернення до життя перлин української архітектурно-мистецької спадщини для Бориса Григоровича Возницького не існувало перешкод.
Золочівський замок – сьогодення
Замковий комплекс наразі складають Королівський (Великий) та Китайський палаци, двоповерховий надбрамний корпус та фортифікаційні споруди. Внутрішнє оздоблення Великого палацу майже не збереглося на відміну від систем опалення і стоків.
Сьогодні в стінах відреставрованого та відкритого для огляду в 2009 р. палацу розташована експозиція з фондів Львівської галереї мистецтв. Тут можна ознайомитись з цікавими взірцями стилізованих предметів інтер’єру XVII– XVIII ст., живописними копіями творів провідних європейських митців, регаліями лицарських орденів, цікавою колекцією мисливських трофеїв. В Китайському палаці представлене мистецтво країн Сходу – Давнього Єгипту, Японії, Китаю, Індії, Індонезії тощо.
Цікаві факти
- На подвір’ї замку знайшли притулок містичні камені з готичним тайнописом, знайдені нещодавно в околицях села Новосілки. Одна з легенд пов’язує камені-послання з таємничими скарбами ордену Тамплієрів. Розшифрувати шлях до скарбів навряд чи кому вдасться, проте загадати бажання та покрутити пальцем в отворі каменю для його здійснення ніхто не відмовляється.
- У відтвореній капличці Благовіщення Великого палацу зберігається найдавніша Золочівська ікона Св. Миколая, що датується початком XVII ст.
- Неподалік Золочева розташоване татарське село Вороняки, перші мешканці якого брали участь у будівництві замку.
Як добратися?
Золочівський замок є частиною “Золотої підкови Львівщини”(замки Львівської області), тому шлях до замку є популярним туристичним маршрутом і добратися можна не одним видом транспорту.
Якщо ви полюбляєте подорожувати невеликою компанією, то можна відвідати власним автомобілем або ж громадським транспортом, який курсує досить часто. Але якщо Ви надаєте перевагу туристичним екскурсіям – то отримуєте цікаву компанію,багато корисної інформації та можливість побачити і інші замки Золотої підкови: Підгорецький замок, Олеський замок, Свіржський замок.
Довідкова інформація
Розташування: вул. Тернопільська, 4, м. Золочів, Львівська обл.
GPS: 49.801572, 24.905869
Золочівський замок Контакти: +38 03 265 4-23-38 (Великий палац),+38 03 265 4-21-01 (Китайський палац)
Золочівський замок графік роботи: Вт – Пт: 11:00 – 17:00 (каса до 16:00), Сб та Нд: 10:00 – 18:00 (каса до 17:00), Пн: вихідний
Можливо Вас зацікавить стаття про замки Львівщини
Знайомство з історією та скарбами Золочівського замку входить до нашого ексклюзивного туру «Замки Львівщини + Замок Мушкетерів». Запрошуємо в романтичну подорож у лицарську давнину!
Золота Підкова + Замок Мушкетерів
