Закарпатський словничок-говірничок

Історія Закарпаття була чи не найбурхливішою з усіх областей країни, в результаті чого і утворився шалений “коктейль” культур і традицій. Щоразу, їдучи в наші автобусні тури на Закарпаття, ми з туристами активно вивчаємо колоритну говірку мешканців Срібної землі. Тож зараз даємо можливість вивчити закарпатський діалект і тим, хто тільки пакує валізи для мандрівки в цей регіон. Запасайтесь блокнотом та ручкою, і гайда!

Бограч

Одна з улюблених і поширених страв закарпатської кухні – бограч-гуляш. Його традиційно готують на відкритому вогні в спеціальному казанку – “бограчі”. Варіантів рецепту приготування є доволі багато, але обов’язковим інгредієнтом є паприка, яка і надає гуляшу пікантного смаку. Скуштувати його можна під час нашої екскурсії зі Львова на Закарпаття “Сиро-Винний тур Закарпаттям”

Біціґлі

Він: – Марьо, видиш тоту звізду?
Вона: – Йо.
Він: – То я! А тоту?
Вона: – Йо.
Він: – А то ти. А видиш тоту звізду на другій звізді звирьху?
Вона (пожвавлюючись і присуваючись до нього): – Йо-йо, вижу!!!
Він: – А то – я на моїх нових біціглях!
© Портал про Закарпаття “Kolyba”

Гризачка

Те, без чого не обійдеться літній відпочинок 🙂

Гузиця

Гузиця – задня верхня частина ніг, задниця, сідниці. Вельми приваблива частина у більшості дівчат та жінок.

Полоще в річці Маріка свіжовипрану білизну, а Іван на траві відпочиває і споглядає тільки на те всеє дійство:
– Но, Маріко, мушу ти вповісти комплімент.
…мовчки звертає Марічка погляд на Івана, і з цікавістю чекає розвитку подій
– Дуже файні зуби маєш! – каже Іван
– Ой, мож подумати ож тобі там ззаді добре видко, які в мене зуби.
– Так а шо? Лиш такими файними зубами мож було таку парадну гузицю уд’їсти.
© Наша файта
Чани в Лумшорах та термальні води Закарпаття чекають на всіх хто хоче погріти свої гузиці і не лише в Релакс-тур “Термальне Закарпаття”

Гудаки

Тепер модно запрошувати на весілля, ювілей чи на будь-яку урочисту подію різні Band-и, а от на Закарпатті нема кращих, ніж ГУДАКИ. До речі, файні хлопці грають у нас на забаві під час туру “Закарпатські пригоди + Party в Закарпатті”

Ґарадичі

Ґарадичі – сходи. “Гурі ґарадичами” – нагору, “долу ґарадичами” – вниз.

Крумлі, Булі, Мандабурка

Найпоширеніші страви – з ріпи, яку місцеві називають ще: крумплі, булі і т.ін. А щодо страв, то популярними у Закарпатті є оладки з сирої картоплі. Це їство називають по-всякому: кремзлики, кийзлики, гуглі, рисильованики тощо.

Киндириця, тингириця, мелай

Киндириця, тингириця, мелай – це популярна зернова, кормова і технічна культура, яка характеризується універсальністю використання, високою врожайністю та позитивним впливом на демографічний стан у області та України в цілому. 😉

 

 

Косиця

“Ой зацвили черешеньки, зацвили косиці,
Ой не є ми миленького з-за тої границі.”
Файні косиці можна побачити в наших квіткових турах

Мацур

Мацур – споживач любові і ласки в односторонньому порядку.

Парадички

Зелений чуб, червоний бік,
Смачний із нього чавлять сік.
Ґаздині варять з ним борщі,
Росте в городі на кущі.
© dovidka.biz.ua

Няньо

– Тьотя, а муй няньо пувів, ош ми од мавп пушли.
– Іванку, мене не інтересує історія вашої сім’ї.
© Форум закарпатських анекдотів

Палинка

Палинка – за прадавніми віруваннями, це еліксир від всіх болячок (якщо в маленьких дозах), і головна причина всіх бійок на гостинах (якщо у великих дозах).

Погар

Погар буває напівпорожній, або напівповний, в залежності чи Ви – песиміст чи оптиміст. В гостях у закарпатця Вам завжди запропонують погар вина. У всі наші тури в Закарпаття входить дегустація чудових вин із погарів.

Пікниця і шовдарь

Пікниця і шовдарь – головні спокуси у великодньому кошику закарпатця.
Пікниця – це домашня підкопчена ковбаса зі свинини та яловичини, але добре приправлена спеціями, особливо часником і паприкою.
Шовдарь – це свинячий окіст, спочатку спеціально засолений та витриманий у спеціях, а потім завуджений в “холодному диму”
Скуштувати цієї смакоти можна під часу обіду-дегустації в турах: ЗаКарпатські насолоди, Карпатські новинки за 5 днів.

Потятко

Не сію, не орю, само ми ся родить,
Така в ня фраєрка – сама за мнов ходить,
Як поковтать потятко у моє віконце –
Прийде моя милая, прийде моє сонце!

© Пісня “Яворе” гурт Rock-H (Рокаш)&Віктор Винник

Топанки

Топанки – те, на що люблять ставати хлопці всім дівчатам на дискотеці.

Фатов

Фатьов, фатюв – парубок, хлопець.
Фатюв сперать возик, сідать курити, бо вхляв неборак.
© “Вичурки по-баранинські” П.Чучка

Фрас

 

Фрас – чорт, дідько. Найчастіше використовують при лайці: “Ідеш до фраса!”, “Де тя фраси носять?”

Цімборка

Дві цімборки поїхали у ліс за ялинков, 7 годин шукали й заблудили.
Туй єнна каже:
– Я ся вже забембала глядати тоту ялинку, давай возьмемо без іграшок!
© Карпатський об’єктив
Щоб зустріти файних цімборів та побачити ялиці та смереки пропонуємо вам файні тури в Карпати зі Львова

Цуря

Цуря – є повсякденне, святкове, хатнє. А шопоголіки втрачають свідомість, коли його бачать та ще й по знижці.

Чіня

Чіня – найкращий “мисливець” за трюфелями. А ще у давніх Китаї та Єгипті чіню вшановували як одну зі священних тварин – вона була символом щастя, достатку і плодючості.

Шваблики

Шваблики – це зручний і дешевий спосіб добування вогню. Їх використовують не тільки за призначенням, а й для жеребкування, чи для різних логічних ігор, або як зубочистки, чи як реквізит для фокусів…

Цей невеличкий закарпатський словник підготували наші працівники-закарпатці, за пропискою та станом душі – Максим та Вікторія. Тому ми бажаємо всім, щоб поїздка до найзахіднішої частинки нашої країни подарувала кожному чимало відкриттів. Хто вже готовий вчитися чомусь новому, то запрошуємо разом з нами в тури в Закарпаття

Хочете почути вдома як говорить закарпатець? Запрошуємо до перегляду інтерв’ю з нашим Максимом 🙂

Сподобався наш закарпатський словничок-говірничок? Ми підготували для вас ще й гуцульський! Тож вивчайте разом з нами файний гуцульський діалект!