Закарпатське Різдво — бетлегем, крайчун та Дідух

Різні культури та звичаї — яскрава особливість Закарпаття, яка робить його унікальним! Без сумніву, Святий вечір та Різдво Христове на Закарпатті святкують з притаманними місцевими особливостями, яких Ви більше не зустрінете в жодному куточку України – з обрядами, колядками і традиційними святковими стравами.

Щоб на власні очі побачити, як колоритний край святкує Різдво, запрошуємо у тур “Закарпатське Різдво”.

Різдво на Закарпатті

Закарпаття — мультинаціональний регіон: крім українців, які становлять більшість мешканців краю, тут також мешкають угорці, словаки, німці, роми, румуни… Багато місцевих закарпатців – католики або реформати, тому святкують Різдво 25 грудня за григоріанським календарем із святковою вечерею, молитвою, свічкою та колядками угорською чи словацькою мовами. Українці Закарпаття як православні так і греко-католики святкують Різдво за юліанським календарем 7 січня, а так як в цьому краю є багато різних етнографічних груп, то святкування часто досить відрізняється в гуцулів, бойків, лемків та долинян.

Традиції святкування

Різдво на Закарпатті є одним з найбільших та найважливіших свят в році, тому готуватись до нього розпочинають заздалегідь. Ґаздині роблять генеральне прибирання в хаті, а ґазди пораються на подвір’ї, дітям ж залишається найвідповідальніша справа – прикрашання ялинки. Починають Святу вечерю так як і решта українців – з першою зорею, до цього нічого не ївши. Трапеза починається із родинної молитви, після чого кожен їсть зубчик часнику, який вмочують в мед або цукор. Під час вечері співають колядки.

Традиційний бетлегем на Хустщині

Також, на Різдво в деяких районах збереглася традиція дарування подарунків. Цей звичай прийшов на Закарпаття з Угорщини, де діти напередодні свята писали листа до малого Єзушка, тобто Ісусика про всі добрі справи.

Ще одним важливим моментом є оформлення столу. Традиційно його застеляють свіжим сіном або соломою, зверху насипають трохи зерна й покривають скатертиною. По кутках столу під скатертину кладуть по зубчику часнику, який буде оберігати сім’ю від хвороб та злих сил.
У ніч перед Різдвом закарпатський ґазда виходить “полякати” сокирою дерева, які не приносять доброго врожаю, обіцяючи при цьому зрубати його. Добрий господар в цей день обходить худобу та добре її годує, адже існує повір’я, що худоба у цей вечір розмовляє між собою та може поскаржитись Богові на свого господаря, тому її треба задобрити. Після обходу до хати заносять сніп жита — Дідух. Вважається, що Дідух символ урожаю, тому ставлять його на почесне місце в кутку під образом.

Дідух – символ урожаю

Традиції вертепу або бетлегему

В Закарпатті, особливо в селах, ще збереглися традиції, коли дітлахи або й навіть старші мужчини збираються у бетлегем (вертеп) і ходять колядувати на все село. Вертеп на Закарпатті схожий на цілу театралізовану виставу, бо кожен учасник бетлегему має свою роль. Серед дійових осіб бетлегему – ангели, царі, чорти, дід, баба та інші. Більше того, за кілька тижнів до Різдва Христового учасники вертепу починають готувати спеціальний сценарій. Зароблені вертепом кошти часто віддають на потреби церкви.

Бетлегем на Закарпатті

Найбільш розповсюдженими дійовими особами в бетлегемі є: ангели, одягнуті в довгий білий одяг, обтягнутий через плечі та в поясі довгими червоними стрічками, у кожного на голові повинна бути корона (інакше на Закарпатті кажуть «чаков»); пастирі (вівчарі), одягнені в білі гаті (штани), білу сорочку з лайбиком, на голові у кожного чорна шапка – «крисаня», а в руках вівчарські палиці. Але головною дієвою особою серед бетлегемщиків є Дідо, одягнутий у «холошні» (штани з овечої шерсті) і «петек», а на голові у нього овеча шапка («ковпак»).

Закарпатський вертеп

За доброю традицією Різдва Христового першим колядником повинен бути молодий юнак чи бетлегеми. Закарпатці кажуть, що це “на серенчу”, тобто, щоб цілий рік щастило.

– Чи веселити, пане ґаздо? – питають колядники, розносячи з хати до хати славну звістку “Син Божий народився”.
– “Веселіть”, – відповідають господарі, традиційно віддячуючи за коляду в хаті грошима чи солодощами.

Різдво на Закарпатті

Опісля колядники віншують господарям миру, достатку, доброго врожаю та міцного здоров’я на цілий рік.

Говорячи про колядницькі традиції, гріх не згадати карпатського дракона, який вже багато років ходить колядувати разом з ватагами в Бороняві. Кожного року 6 січня молоді парубки, які хочуть женитися, збираються разом у вертеп та беруть з собою скрипку, баян та, звісно ж, Шаркань – карпатського змія-дракона. З драконом молодики йдуть колядувати саме в ті двори та хати, в яких є дівчата на видання та з якими б хотіли побратися. Колядників з радістю зустрічають господарі дому та дівчина, а як нема дівчини вдома, то перевертають ялинку та знімають прикраси, показуючи свій гнів та образу.

Шаркань – карпатський змій-дракон

На Закарпатське Різдво приїжджають подивитися туристи з усієї України, адже колорит місцевих традицій святкування неповторний та дійсно унікальний. Відчути традиції святкування можна у нашому турі “Закарпатське Різдво”.

Традиції кухні

Різдво по-закарпатськи — це різноманіття традицій та звичаїв всіх національностей, що мешкають на Закарпатті. Особливого колориту святу Різдва додає місцева кухня, зокрема традиційні різдвяні закарпатські страви. Здебільшого тут готують звичну кутю та інші смаколики і в кожному селі чи селищі вони свої.

Бобальки – саме цю страву вважають традиційною на Різдво і готують її майже у кожному закарпатському селі. Це такі подушечки з тіста, посипані тертим маком чи горіхами і цукром чи поливають медом.

Традиційна закарпатська різдвяна страва – бобальки

Кутя – це головна страва сучасного різдвяного столу, яка колись не була поширеною на теренах краю і віднедавна стала надзвичайно поширеною в усіх районах Закарпаття попри етнографічну приналежність. Проте вона може відрізнятися за консистенцією, смаком та наповненням не тільки в окремому регіоні, а й в кожній родині. Одні господині готують традиційну кутю з пшениці, інші ж додають туди сухофрукти, замінюють пшеницю на інші крупи, тощо.

Традиційні страви на Святвечір – кутя

Різдвяний хліб або керечун, крайчун, настульник, карачон, гречун — що не район, то інша назва. З цією стравою також пов’язано багато історій та традицій. У давнину керечун носили святити до найближчої річки, а коли приносили до хати, то хлібину котили по новому вишитому рушнику від порогу аж до столу. Скільки разів перекотиться керечун, стільки возів сіна заготовлять господарі влітку. А ще, за традицією різдвяний хліб стоїть на столі до Василя (13 січня), тільки тоді його можна з’їсти.

Вареники, заправлені олією. Традиційно їх готуюсь з капустяною начинкою, рідше з картоплею та грибами. Часто вареники споживають з мачанкою. До речі, мачанка із часником — густа підлива, на закарпатському різдвяному столі, має своє почесне місце серед 12 різдвяних страв. Здебільшого її готують з білих грибів та приправляють перцем, лавровим листочком та часником.

Святковий стіл на Різдво — 12 пісних страв

Колочена фасоля або як кажуть закарпатці “толочена пасуля”. Страва, яка займає почесне місце за різдвяним столом.
Запивають усю різдвяну смакоту узваром. Готують його зазвичай із сушених диких грушок, яблук, родзинок. Готувати його слід уважно, щоб не переварити фрукти, адже коли вони стають надто м’якими, то і узвар вийде несмачний. До узвару додають меду та настоюють 5–6 годин. Після чого подають до святкового столу.

Жодне зі свят на Закарпатті не обходиться без вина. Цей традиційний напій готують чи не у кожній господі. Сонячний напій роблять як із винограду, так і з інших ягід. Зокрема зі смородини та малини. Не рідко до різдвяного столу подають гаряче вино – глінтвейн.
У Закарпатті на Різдво не буває однакових страв, адже кожне село — долинянське чи верховинське, гуцульське чи гайнальське, лемківське чи словацьке, швабське, мадярське чи румунське — мають свої самобутні звичаї.

Ось таке воно — Різдво в Закарпатті! Яскраве, колоритне та вражаюче!

Закарпатське Різдво
(Visited 3 851 times, 4 visits today)
Поділитись з друзямиEmail this to someone
email
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin
Pin on Pinterest
Pinterest




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *