Колоритне і мальовниче Закарпаття щоразу вражає гостей новими принадами. Так і цього разу край пригостив нас неймовірним коктейлем цікавих вражень. Ми мандрували замками, милувалися гірськими краєвидами, дегустували вина, релаксували у термальних водах і навіть варилися у чанах. Два насичені подіями дні запам’яталися надовго!
Спершу, група мандрівників відвідала селище Чинадієво. Тут у маловідомому замку Сент-Міклош, який має славу «Замку кохання», угорська княгиня Ілона Зріні зустрічалася з набагато молодшим графом Імре Текелі. Похмура середньовічна споруда (XIV ст.) – свідок пристрастей і зради, відваги і приниження неохоче відкриває таємниці своїх господарів. У замку частково відновлено потаємний хід і цікаві інтер’єри. На першому поверсі облаштовано музей. Врятував споруду від руйнації художник Йосиф Бартош, який взяв її у концесію. А ще ми побували у місцевій церкві, де оглянули нерукотворний Господній хрест у дереві.
Вас може зацікавити тур-відпустка “Довкола Карпат за 7 днів”
Далі шлях вів до Берегівщини, що славиться цілющими водами та винами. На території 200-річного дубового гаю знаходиться сучасний відпочинковий комплекс «Термальні води «Косино». 5 басейнів, 7 саун, контрастний душ, соляна лисяча нора – от де відчуваєш справжній релакс! Гордістю комплексу є найбільші в Україні фонтани-джакузі з «кавою», «вином», «пивом», «паленкою» та фонтан-ілюзія «Золотий кран здоров’я» висотою 15,5 метра. Тож і ми не упустили можливості зануритися у ці басейни і фонтани з унікальною цілющою водою. Цікаво, що термальна вода комплексу піднімається із свердловини глибиною 1190 метрів, її середня температура у басейнах +41С.
Після оздоровчих водних процедур – знайомство із закарпатськими винами. Перед дегустацією мандрівників запросили у вибитий у скелі погреб. У ньому, не залежно від умов на вулиці, завжди підтримується стала температура +12 С. Саме у таких погребах у великих бочках дозрівають знамениті «Кагор», «Мускат», «Шардоне», «Троянда Закарпаття» та інші вина, що стали смачними візитками цієї місцевості. Освоївши теорію, знання про виноробство закріпили дегустацією 9 сортів вин.
Враження від Закарпаття були б неповними без спілкування з місцевими мешканцями. Ми мали нагоду ночувати у прикордонному селі Варі. Тут протягом кількох останніх років гостинні господарі розвивають сільський зелений туризм і радо приймають у себе мандрівників. І хоча від наповненого подіями дня злипалися очі, бажання дізнатися більше про побут і традиції закарпатців перемогло. Щирі, відкриті, доброзичливі господарі з приємністю втамовували нашу цікавість своїми розповідями.
Наступного дня ми відвідали славне місто на річці Уж. Перша згадка про вічно прикордонний Ужгород датується 872 роком. Тут переплелися історія та культура різних народів. Місто зачаровує своїм шармом, древніми храмами, історичними вулицями, в які вдало вплелися пам’ятки сучасного мистецтва.
Особливої уваги заслуговує Ужгородсьий замок – один з найстаріших в Україні (ХIV ст.). Колись цю могутню оборонну споруду оточували неприступні вали і рови. Сьогодні вони поросли травою і мовчки спостерігають за захопленими поглядами сотень туристів, які бувають тут щодня. В стінах замку розташовано Закарпатський краєзнавчий музей.
Побували ми й у культовій корчмі “Деца у нотаря”. Креатив та дотепність власників не залишають байдужими жодного відвідувача.
Райської краси природа і елементи пекла – величезні металеві чани, в яких на повільному вогні в мінеральній сірководневій воді варять туристів, поєднано у с. Лумшори. Під час такої процедури відчуття доволі специфічні, але враження безперечно незабутні. Цей бальнеологічний курорт знаходиться в підніжжі найбільшої полонини українських Карпат – полонини Руна.
Тепер про чудовий вікенд у місцевості, де гори зачіпаються за хмари, де навіть за кілька годин набираєшся нових життєвих сил, нам нагадуватимуть мегабайти фото, які переглядатимемо смакуючи привезене вино і плануючи наступну поїздку нашою унікальною Україною.
Автор: Надія КУГУК
Чудова стаття! Прекрасно описано!
Надзвичайно пізнавально)))
Стаття чудова.Хочу на Закарпаття!!!
ніколи не був на Закарпатті. Кожен раз, коли читаю, то аж щемить від сорому, що немаю часу поїхати. “Райської краси природа і елементи пекла” – сильно!!! хочу на закаррпаття.
Як круто написано! Читається на одному подиху! Був у такому турі, як перечитав, ніби наново все пережив! хочу в гори!