Мукачево. Прогулянка містом теракотових дахів

Мукачеве цілком заслужено називають діамантом в короні Закарпаття. Старовинне місто на березі норовливої Латориці, оточене відрогами Карпатських гір, вважається найздоровішим та найкрасивішим в регіоні. При чому, у всіх аспектах. Тут надзвичайно сприятливий клімат та чисте, солодке повітря. Поліетнічність та поліконфесійність населення створюють відкриту та гостинну атмосферу для приїжджих. Прогулянка містом обіцяє вам чимало приємних вражень та цікавих відкриттів, задоволення від знайомства з пам’ятками міста, його традиціями, смаколиками закарпатської кухні.

Побачити красу міста можна в межах турів:

Замок Паланок
Мукачево замок Паланок

Любителів історії та мистецтва тут чекають легендарний Мукачівський замок «Паланок»,  величні храми різних конфесій, старовинні архітектурні пам’ятки, оригінальна міська скульптура, скарби музеїв. Гурманам буде надзвичайно важко встояти перед ароматами славетних яблучних штруделів та не загубитись у вирії традиційного фестивалю «Червене вино», де вам запропонують наваристий бограч в купі з безліччю сортів закарпатського вина, яке мукачівці вважають найкращими ліками від усіх хворіб. Витонченим естетам радимо завітати до Мукачева наприкінці весни, коли місто втопає в пінних хмарах квітучої сакури та запаморочливому ароматі магнолій.

А якщо ви бажаєте поєднати всі ці враження та насолодитись справжнім святом життя в повній мірі, пропонуємо приєднатись до нашої мандрівки до Мукачева в рамках захоплюючих турів теренами Срібної землі!

І все ж таки – Мукачево чи Мукачеве?

Допускається вживання обох назв міста, але з цього приводу в зацікавлених питанням колах розгорнулася серйозна дискусія. Мешканці міста використовують назву Мукачево, цей варіант підтримує і міська рада. Для багатьох пересічних українців закінчення топоніму на –о також якось більш звичне для вуха. Проте, на державному рівні нормативною назвою вважається Мукачеве. Ряд науковців вважають назву Мукачево русизмом, не адаптованим до норм української мови. Ризикнемо припустити, що офіційна назва буде приживатися ще не один десяток років.

Історичні віхи

Археологічні знахідки свідчать про заселення території міста слов’янськими племенами ще з VI століття. Першу ж писемну згадку про Мукачеве можна знайти в угорській хроніці I пол. IX століття. Назву міста пов’язують зі словом мука та трактують під різними наголосами. В окремих джерелах зустрічається історія про нелюдські муки будівельників славетного Мукачівського замку, а деякі дослідники віддають перевагу версії про працюючий колись на Латориці водяний млин – звідси й мукА.

Мукачево замок. Фото: О. Хмельницький

Наприкінці XIV століття Мукачево вже мало статус міста та власну печатку із зображенням покровителя міста Св.Мартина, а незабаром отримало Магдебурзьке право. В різні часи містом володіли подільський князь Федір Корятович, трансільванські князі Ракоці, австрійська династія Шенборнів. В ході міжусобних війн Мукачево неодноразово знищувалося дотла, особливо запеклим було протистояння Угорського визвольного руху та Габсбургів на межі XVII-XVIII ст. XX століття також стало для Мукачева епохою великих потрясінь. Сьогодні місто з теракотовими дахами дихає вільно своїми карпатськими легенями та радо приймає туристів з усього світу.

Відвідайте Мукачево в нашому турі-відпустці “Довкола Карпат за 7 днів”

Мукачево цікаві місця, або що подивитись та що відвідати в Мукачеві

  • Величний середньовічний замок «Паланок» – гордість міста з героїчною історією та купою легенд;
  • Ошатну міську ратушу фісташкового кольору з різьбленими колонами центральної вежі, зведену на початку XX століття в оригінальному стилі модерн;
ратуша Мукачево
Ратуша Мукачево
  • Свято-Миколаївський жіночий монастир на Чернечій горі – культову пам’ятку XIV століття;
  • Кафедральний костел Св. Мартина початку XX ст. – одну з найкрасивіших сакральних споруд міста. Костел відомий унікальним органом братів Рігер та готичною каплицею Св.Йосипа XIV століття із середньовічним розписом;
  • Василіянський монастир, де зберігається Мукачівська Чудотворна Ікона Пречистої Богородиці сер. XV століття.
  • Церкву Успіння Пресвятої Богородиці сер. XIX ст. зі старовинним, діючим годинником, виготовленим в Мюнхені;
  • «Білий палац» II пол. XVII ст. – колишню резиденцію князів Ракоці, в якій сьогодні розташовані Закарпатська дитяча художня школа та філіал Закарпатського художнього інституту;
  • Мукачівський російський драматичний театр – архітектурну пам’ятку XIX століття.
  • Колишню типографію найфартовішого єврея Мукачева Гринштейна, прикрашену статуєю заповзятливого Меркурія.
  • Дегустаційний зал в музеї «Медовий дім», де можна продегустувати різноманітні сорти карпатського меду, медовуху, медовий бальзам та придбати натуральний мед і напої;
  • 25-метровий термальний басейн з цілющою водою на базі спортивно-оздоровчого комплексу ДЮСШ (влітку).
Мукачево. Медовий дім
Мукачево. Медовий дім

За що потриматись на щастя. Мукачево пам’ятки

На вулицях Мукачева не зустрінеш монументів взірця радянської гігантоманії. Камерна міська скульптура служить ілюстрацією історії міста та краю. Неподалік місцевої ратуші вас зустрічають легендарні  Кирило та Мефодій, які колись зупинялись в Мукачеві на шляху до Болгарії. На початку пішохідної вулиці Пушкіна знаходиться пам’ятник Олександру Духновичу – видатному руському культурному діячу. На території Мукачівського замку стоїть пам’ятник Федору Корятовичу, потриматись за палець якого вважається доброю прикметою.

Сажотрус. Скульптора Івана Бровді

Але справжнім улюбленцем мукачівців та туристів є зворушливе бронзове зображення сажотруса з забавним котиком закарпатського скульптора Івана Бровді. Прообразом пам’ятника стала цілком реальна людина – мукачівський сажотрус Берталон Товт. Ґудзик його куртки затертий до блиску бажаючими загадати бажання, яке невідмінно збудеться. А якщо бажаєте солодкого життя, потримайтесь за вишеньку на торті «Учня кондитера» біля кондитерського дому «Бондаренко».

Фестиваль «Червене вино»

Підтримуючи славні винні традиції Закарпаття, до Мукачева щороку з’їжджаються найкращі винороби регіону та Угорщини на започаткований в 1996 році фестиваль «Червене вино». Фестиваль триває декілька днів в межах Старого Нового року та створює в місті атмосферу нескінченного свята. Треба мати досить міцне здоров’я, щоб продегустувати розмаїття чудових вин та фруктової палинки, а також надзвичайно багатий асортимент закарпатських, гуцульських, угорських страв під безперервний музичний акомпанемент та народні співи. Впевненим у власних силах пропонуємо захоплюючу мандрівку «Фестиваль «Червене Вино».

До Мукачева разом з «Відвідай»

Мрієте відпочити душею та тілом? Неспішно прогулятися по старовинній бруківці, увібрати в себе яскраві соковиті барви та душевність атмосфери середньовічного міста? Насолодитися келихом справжнього закарпатського вина та помилуватися квітучою сакурою?

Пропонуємо відвідати гостинне Мукачево в рамках наших турів:

(Visited 2 731 times, 4 visits today)
Поділитись з друзямиEmail this to someone
email
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin
Pin on Pinterest
Pinterest




3 в “Мукачево. Прогулянка містом теракотових дахів
  1. Якщо подивитися на карту Закарпаття, то кинеться у вічі типовість нетипових для України варіантів написання назв поселень на -но, -ово, -ево, -єво. Без сумніву – це русизми. Вони появилися в процесі демадяризації в часи Чехословаччини, коли йшла заміна угорських назв на словянські. Однією з причин було те, що у міжвоєнний період на Закарпатті поселилися російські білоемігранти, які включилися в процес національного відродження закарпатських русинів-українців і повернули цей процес в російську сторону. Як вони вплинули на видання шкільних підручників можна дізнатися зі статті М.А. Лявинець вміщеної у виданні “Русинський альманах” за 1914 р. під назвою “Карпаторусскій букварь И. Добоша и П. Федора. Ци мож раховати первоє (1925 г.) и другоє (1929 г.) видання Букваря єднов и тов же книгов?” Ця публікація показує наскільки русифікувався шкільний буквар всього за 4 роки і дає висновок, що під тією ж обкладинкою є два різних підручники. Окрім білоемігрантів на Підкарпатській Русі ще наприкінці ХІХ ст. сформувався проросійський політичний вектор, очолюваний духовенством, яке пропагувало повернення до православя, звичайно, у російському варіанті. Закарпатський діалект зазнав сильної русифікації також і в радянський період. Через це русизми у назвах населених пунктів вже сприймаються як рідні, закарпатські.
    Що робити? Залишити все як є? На побутовому, розмовному рівні щось змінити неможливо, але на державному рівні слід вживати назви відповідно до норм української мови. З часом вони здомінують русизми. На мою думку має бути не Мукачево чи Мукачеве, а Мукачів, Берегів, Виноградів, Велятин і так далі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.