Українці-горяни гуцули – унікальні люди, знані на увесь світ! Неповторний колорит, яскраве вбрання, весела вдача – їх недаремно називають люди-феєрверки! А який цікавий та барвистий гуцульський говір, адже гуцули яскраво прикрашають свою мову, як і все довкола себе! Гуцульщина кличе за незабутніми враженнями! Мерщій збирайтеся у мандрівку та прихопіть із собою наш гуцульський словник.
Гуцули мешкають у мальовничому краї. Потрібно неодмінно побувати тут, щоб зануритися у атмосферу неповторного колориту, помилуватися гірськими пейзажами та розкішною природою.
І, звісно, спробувати знайти з місцевими мешканцями спільну мову, адже маєте на озброєнні гуцульський словник.
Афини
Їх називають «чорне золото» Карпат, адже збирають на гірських полонинах, на рівні хмар та зірок. Карпатські чорниці – не тільки смакота по-гуцульськи, а ще й лікувальний засіб.
БАнуш
Ще його називають банОш – у гуцульському діалекті присутні обидва варіанти. Бануш –для гуцула другий хліб! Говорять, що найсмачніший бануш готують тільки на відкритому вогні та помішують виключно дерев’яною ложкою!
БарабУля
Картопля або гуцульською говіркою ріпа, боришка, мандибурка – до горнець ґаздинь потрапила досить пізно – на початку ХІХ століття, проте швидко полюбилась гуцулам. Відвідуючи Гуцульщину, не забудьте скуштувати книші, буляники, картопляний хліб боришник (боришеник).
Гуцульська загадка:
Котра курка в земни несеси?
(барабуля)
Смачно пообідати по-гуцульськи можна у турі Гуцульські Карпати + Буковель (2д/1н).
БАртка
Гуцульське слово «бартка» зменшене від «барда» – величезної сокири із широким лезом, яку використовували для обробки дерева. Бартка завжди щедро прикрашалася – металева частина чеканкою, а деревина – красивою різьбою.
БербенИця
Дерев’яна бочівка, яку найчастіше використовували для горілки (і не лише). Раз мова зайшла про «вогняну водичку», то ось вам найкоротший гуцульський тост: «Абис!».
Будз
Перлиною гуцульської кухні є сиро-молочні продукти, оскільки основним промислом у горах було відгінне скотарство. Гостинна Гуцульщина пропонує кляґаний сир будз як обов’язкову страву, котру варто скуштувати!
Ватаг
Ватаг – старший чабан (пастух), унікальна людина, носій гуцульського діалекту та культури. Він знає все про полонину, адже ця професія передається з покоління в покоління.
ВАтра
Карпати. Полонина. Пасеться отара овець. Біля ватри (вогнища) сидить вівчар. Раптом гірську ідилію перериває дзвінок мобільного телефону. Отара припиняє трапезу і витріщається на вівчара. Той витягає телєфон, вівці починають занепокоєно перешіптуватися.
– Гальо! – і, повертаючись до отари, – ану ціхо, то мене!
Гук
Водоспад, або по-гуцульськи гук – диво природи. Немає більшого задоволення, ніж споглядати, як буйні потоки води спадають донизу. Ви багато втратили, якщо ще жодного разу не бачили водоспадів, а вони на Гуцульщині просто дивовижні. До речі, до наших турів включені ці локації. Наприклад, у турі Терношорська Лада, Шешори + гуцульське весілля (2д/1н).
ҐаздА
Зима, мороз, гуцульське село. Сидить поважний ґазда на печі, грає на фрілці (флейті). А ґаздиня рубає дрова на дворі. Приходить сусід:
– Слухай, сусіде, це якось неправильно. Ти тут у теплі на фрілці граєш, а жона на морозі дрова коле.
– А шо я зроб’ю, вона на фрілці грати не вміє!
ҐрАжда
Комплекс житлового будинку і господарських будівель, які утворюють замкнутий, зазвичай, прямокутний дворик. Така собі гуцульська міні-фортеця.
Ґрунь
По-гуцульски ґрунь – невисока гора, не покрита лісом. Проте, для гуцулів немає значення яка вона – височезна чи невеличка. Бо гори для них – то любов і життя! Помилуватися мальовничими гірськими краєвидами можна у нашому турі Яремче + Буковель за 1 день.
ДЄдик
Дєдик – так звертаються до тата.
Доник
Доник – пестливе звернення до дитини. Парадоксально, але на Гуцульщині до дівчинки кажуть «синку», а до хлопця – «донику».
Єк дужі?
Чи знали ви як вітаються на Гуцульщині? То ціла наука! Найрозповсюдженіше із привітань «Єк дужі?», тобто «Як здоров’я?». На що слід відповідати: «Добре, як Ви?»
ЗапАска
Частина гардеробу гуцульських модниць – жіночий поясний одяг з двох половин – «передниці» та «задниці».
ЗґАрда
Надзвичайно гарна, вишукана жіноча шийна прикраса, яка складається з металевих хрестиків, монет і намистин.
Йо
Якщо чуєте на Гуцульщині «йо!» – не шукайте поруч реперів, це з вами погоджуються, бо на Гуцульщині «йо» – то є «так»!
КапчУри
Вони точно стануть в пригоді холодною зимою, адже це – в’язані вовняні шкарпетки.
КептАр
Це не просто безрукавка, у гуцулів – це яскраво оздоблений витвір мистецтва.
КЄчіра
Гуцульською говіркою так звуть гору, порослу лісом. Це невід’ємна частина приголомшливих краєвидів, на які щедрий гуцульський край. Поглянути на запаморочливі карпатські пейзажі можна у турі Яремче, Буковель + Говерла (2д/1н).
КолИба
Сезонне житло пастухів і лісорубів, поширене в гірській місцевості.
КутЮга
Так гуцули називають собак (псів). А як ви звете своїх чотирилапих друзів?
ЛЕґінь
«Казала-м ти, леґінику, та й буду казати:
Не бери ня, молоденьку, — будеш банувати (сумувати).
Ой будеш ти банувати, будеш банувати,
Та як будеш у суботу сам сорочку прати»
З гуцульської коломийки.
ЛІжник
Домоткане покривало з візерунком, зроблене з натуральної вовни, тому може трохи «кусатися». Не варто цього боятися – такий природній масаж стимулює кровообіг і покращує самопочуття. Побачити, як народні майстри виготовляють ліжники чи придбати такий крутий сувенір можна у турі Довкола Карпат за 7 днів.
ЛюбАска
І серед гір вирують пристрасті, не дарма коханку гуцули називають любаска.
Гуцульський жарт
От скільки разів повторювати? Не любаска, а двоюрідна жона!
МаржИна
На Гуцульщині до свійської худоби ставляться з ласкою, оберігають від злих духів та лагідно називають маржинкою.
НабУток
Невід’ємною частиною життя гуцулів є забави-набутки зі співами й танцями.
«Єкби я не заспівала й не поданцувала,
Давно би мні на цвинтарі зозуля кувала…»
З гуцульської коломийки.
Плай
Уявляєте, яка краса відкривається перед тим, хто йде плаєм, тобто гірською стежкою! Пройтися нею можна у турі Манява, Драгобрат, полонина Перці (2д/1н).
ПолонИна
Високо в горах розкинулися широкі пасовища, які на Гуцульщині називають полонинами – тут від початку травня до кінця вересня пастухи випасають маржинку. Побачити розкішні пейзажі карпатських полонин можна у поході на Піп Іван Чорногірський (3д/2н).
ПостолИ
Постоли – взуття, яке виготовляли з одного шматка товстої, але м’якої коров’ячої або свинячої шкіри. До речі, гуцули носили їх і влітку, і взимку. Зимою на ногу одягали «наперсницю» (малу м’яку вовняну онучу), поверх неї «поверхницю» (велику грубу вовняну онучу), а зверху ще одну велику вологу вовняну онучу. Волога онуча одразу замерзала і забезпечувала термозахист.
ПрИмівник
Назва походить від слова «примовляти», а людей, що знаються на замовляннях та «магії», називають примівниками.
СардАк
Верхній одяг із домотканого сукна, оздоблений кольоровими нитками.
СвітовАн
Гуцульський жарт
Мандрівник (по-гуцульськи світован): Не знаєте, куди дорога до Ворохти?
Гуцул: Єк не знаєш дороги, то єкої свєтої холери суда лазиш!
ТАйстра
Це не якийсь гуцульський матюк, а звичайна полотняна або вовняна сумка, яку носять через плече.
УдавАтися
Якщо гуцул запитає, чи «удалоси вам?», сміливо відповідайте – «йо» або «так». Тому, що «удаватися» – це подобатися. Хіба ж можуть гуцули не подобатися?
Фист
«Марічка фист файна дівка, як чічка» – так гуцули скажуть про дуже гарну дівчину, як квіточку!
Фіґлі
На Гуцульщині люблять гумор, тому часто навіть поважні чоловіки не відмовляють собі у задоволенні пофіґлювати. А їм говорять: «Йой, чоловіче, уже ся з тя порох сипле, а тобі лиш фіґлі в голові!». Пофіґлювати на «гуцульській забаві» можна у турі Гуцульські Карпати + Буковель (2д/1н).
Храм
Храм – свято на вшанування святого чи євангельської події, на пошану яких названо місцеву церкву.
ЧЕлідь
На Гуцульщині так називають жінок та дівчат.
ЧорнИці
Якщо чорниці у гуцулів – то афини, то що ж у них зветься «чорницями»? Оце так задачка! «Чорниці» по-гуцульски – це ожина.
ЧільцЕ
Головний убір кнєгині – гуцульської молодої.
Побувати на гуцульському весіллі та побачити кнєгиню у чільці можна у турах:
Від Маняви до Драгобрату + гуцульське весілля (2д/1н).
Терношорська Лада, Шешори + гуцульське весілля (2д/1н).
ЧІчі
Квіти – без них не можливо уявити карпатські краєвиди навесні та влітку! Чи знали ви що, в Карпатах зростає понад 2000 видів рослин, серед них – унікальні, рідкісні «чічі»! Помилуватися заквітчаними Карпатами у Шафран-турі на Драгобрат (2д/1н).
ШИипоти
Так гуцульською говіркою звуться малі водоспади. Через своєрідний шум, який утворює спадна вода, здається, що водоспад «шепотить». Послухати шипіт водоспаду можна у турі Манява, Драгобрат, полонина Перці (2д/1н).
Шовкова косИця
Едельвейс – рідкісна квітка. Колись у гуцулів побутувало повір’я, якщо леґінь знайде шовкову косицю і подарує нареченій, то зможе одружитись із нею. Якщо її знайде дівчина і дасть хлопцеві – це означає її байдужість до залицянь. Гіпотетично побачити цю чарівну квітку можна в турі Близниці, Жандарм, Драгобратське озеро за 1 день.
ЩЕзник
За давніми віруваннями гуцулів, щезник – це чорт, що раптово з’являється і зникає, скликає міфічних істот у танок.
Гуцульський діалект часто називають «гуцульською мовою». Звісно, це помилкове твердження, адже гуцули – це етнографічна група українців зі своєю унікальною, яскравою, колоритною родзинкою. Сподіваємося, наш перекладач з гуцульської на українську стане вам у нагоді! Аби-сьте лиш запамнєтали 😉!
Бонус! Пропонуємо вашій увазі ілюстрацію, що доволить дізнатися про гуцульский одяг! Погодьтеся, як це гарно!
Пізнавайте гуцулів та Гуцульщину разом з нами! Запрошуємо в наші тури у Карпати!
