Жовква – «королівське місто» Львівщини

Екскурсійні тури одного дня надзвичайно популярні серед українців. Перевагою таких коротких подорожей є можливість урізноманітнити повсякденне життя і отримати купу вражень за короткий час. Тому за сприятливої погоди варто влаштувати собі активний уікенд: напередодні скласти маршрут і вранці з гарним настроєм і фотоапаратом виїхати зі Львова.

Фасад Жовківського замку

Жовква – популярний туристичний маршрут одного дня

Одним з найбільш популярних напрямків для одноденних турів традиційно вважається Жовква, невеличке (близько 13 тис. населення) місто, що вражає своєю середньовічною аурою і начебто зовсім непідвладне часу.

Кілька причин вибрати для заміської прогулянки саме Жовкву:

  • Жовква, колишня резиденція короля Речі Посполитої Яна III Собеського, чи не єдине місто в Україні, що має статус «королівського»;
  • За кількістю історико-архітектурних і релігійних пам’яток Жовква перевершує всі інші містечка галицького краю і поступається лише Львову;
  • Мінімум фінансових і часових витрат, адже до Жовкви всього 30 км і дістатись автобусом зі Львова можна за 30-40 хвилин.

А як не бракуватиме часу, можна відвідати відомий Крехівський монастир, розташований всього за 15 км від Жовкви.

Ратуша у Жовкві

Історична довідка

Засновником Жовкви є польський гетьман Станіслав Жолкевський, який за вдалі походи проти турків і татар наприкінці XVI ст. здобув у власність землі на північ від Львова.

Жовква на літографії Карла Ауера

Забудова Жовкви вважається взірцем «ідеального міста» епохи Ренесансу – красивого і практичного водночас, пристосованого до миру і до війни: з широкими прямими вулицями, що сходяться на центральному майдані; з храмами, розміщеними біля міських мурів, щоб у разі ворожої облоги вони могли стати додатковими оборонними вежами. Для будівництва замку і костелу Св. Лаврентія Жолкевський запросив найвідоміших архітекторів того часу – Павла Щасливого, Амброзія Прихильного, Павла Римлянина. За легендами, навколо замку дружина Жолкевського влаштувала сад неймовірної краси, який до нашого часу не зберігся. Наступні власники замку також користувались послугами європейських майстрів і поступово будівля набула вигляду розкішного палацу.

Вигляд на місто з висоти пташиного польоту

Справжній розквіт міста почався за часів польського короля Яна Собеського, який зробив в 1675 р. Жовківський замок своєю резиденцією. Саме тут король приймав послів від Папи та Священної Римської імперії і згодом святкував перемогу над турками під Віднем. XVII ст. вважається «золотим» в історії Жовкви.

На початку XVIII ст. Жовква ще залишається у центрі політичних подій. З метою виробити спільну з Річчю Посполитою стратегію дій проти шведів її відвідує російський цар Петро І. Незабаром прибуває на перемовини і український гетьман Іван Мазепа. Але після з’ясувань справжніх намірів Петра І стосовно майбутнього української автономії, Мазепа пристав на пропозиції шведського короля.

Костел Святого Лаврентія

Та вже за кілька десятиліть Жовква перестає відігравати значну роль в політичному житті країни та набуває вигляду типового провінційного містечка. Замок переходить від одного власника до іншого і поступово занепадає. З середини  XIX ст. і до Першої світової війни в замку містились гімназія і муніципалітет. Зруйнований під час війни замок поляки взялись реставрувати лише в 1935 р., але нова війна завадила цим намірам. Під час Другої Світової війни його по черзі займали НКВД і гестапо, згодом корпуси перетворили у житлові будинки.

В 1951 р. місто було перейменовано на Нестерів, як данина пам’яті льотчика, що здійснив над Жовквою перший в історії повітряний таран. За радянських часів про увагу до історичних споруд та розвиток туристичної сфери годі було й думати. Фактично єдиним досягненням цього періоду було закінчення в 1971-1972 рр. розпочатої поляками реставрації.

З приходом Незалежності Жовківський замок і унікальна архітектурна спадщина поступово відновлюються, справжню назву місту повернуто у 1992 р.

Прогулянка містом

Жовква розташована на межі Розточчя і Малого Полісся, в одному з наймальовничіших куточків Львівщини. На фоні високих пагорбів Розточчя видніються фортечні башти та високі бані з дзвіницями костелів і церков. Місто досить компактне: якщо звернути з головної траси в місто, на вулицю Львівську, вже за кілька хвилин з’явиться центральна Ринкова (Вічева) площа, по дорозі до якої можна зауважити дерев’яну Троїцьку церкву (1720 р., занесена до списку Світової Спадщини Юнеско), і пару відносно нових церков   – церкву св. Лазаря (1893 р.) і Петропавловську (1991-1993 рр.). А вже через кількасот метрів вулиця виходить на центральну площу, яка виглядає навіть завеликою для такого містечка.

Ринкова (Вічева) площа

По периметру площі розташовані всі основні історичні пам’ятки, які створюють разом з нею унікальний архітектурний ансамбль. Його центром є Жовківський королівський замок. Обабіч замку до площі примикають високі оборонні стіни із казематами і дерев’яними бойовими галереями та дві міські брами — Звіринецька та Глинська (кін. XVI – поч.. XVII ст.), причому друга брама була розібрана радянськими військами в 1964 році, оскільки стала на заваді проходу військової техніки. Зараз ми бачимо лише її копію.

Церква Святої Трійці

Міська ратуша, зведена в 1932 році за проектом архітектора Броніслава Віктора (попередня будівля не збереглась), особливо ніжно виглядає навесні, в оточенні квітучих каштанів. Загалом в центральній частині міста зосереджено близько 40 об’єктів національного значення, а у всій Жовкві – 80. Майже всі вони повністю або частково збереглись у незмінному вигляді з XVII ст.

Жовківські святині

Поряд з головним фасадом замку розташований римо-католицький костел – Св. Лаврентія (1606-1618 рр.), одна з кращих архітектурних ренесансних споруд України. Саме в цьому костелі королю Яну Собеському вручали орден Святого Духа, освячений меч і капелюх від короля Людовика XIV, а королеві Марії Казимирі – Золоту Розу від папи Інокентія ХІ. За велику кількість і значимість поховань видатних польських діячів, у тому числі родин Собеських і Жолкевських, костел отримав назву «Малий Вавель», а його нахилена дзвіниця – назву «мала Пізанська вежа».

Василіанський монастир

Великою популярністю у туристів користується комплекс Василіанського монастиря і храму Пресвятого Серця Христового (1612 р.), і на те є дві причини. По-перше, василіанська церква відома розписами Юліана Буцманюка, досконалими і глибоко українськими за своїм духом і формою.

Розписи Юліана Буцманюка

Буцманюк, учень знаменитого художника Модеста Сосенка, був щирим патріотом, на його картинах можна побачити поряд з біблійними героями відомих  історичних осіб доби національно-визвольних змагань. І всі вони зображені у традиційному вишитому одязі. На даний час жовківські розписи і пара ікон у Львівському музеї – єдина мистецька спадщина Буцманюка в Україні. По-друге, в храмі Василіянського монастиря з 1784 р. перебувають мощі Св. Партенія. За життя Партеній обіймав високі посади у римській адміністрації, і водночас активно розповсюджував християнство, за що був страчений у досить молодому віці. Тепер багато прочан їдуть до Жовкви, щоб за допомогою Св. Партенія зцілитися і відновити душевну рівновагу.

Мощі Святого Партенія

Цікавою сакральною пам’яткою є мурована синагога, побудована у вигляді фортеці, з маленькими охоронними баштами. Багато синагог у Тель-Авіві збудовано саме за зразком жовківської.

Синагога

Незважаючи на те, що синагога вважається найціннішою з синагог Галичини, якщо не всієї України, наразі вона знаходиться в занедбаному стані і вимагає термінової реконструкції.

Домініканський монастир

Неподалік розташовані оточений мурами чоловічий монастир отців Домініканців (Храм Св. Вм. Йосафата, 1653-1655 рр.) і церква Різдва Пресвятої Богородиці (1705 р.).

За межами центральної частини міста є безліч цікавих старожитностей. Варті уваги пам’ятники Євгену Коновальцю і жертвам сталінських репресій, міський парк, розташований між замком і залізничною станцією. У Жовкві можна побачити автентичні промислові і мануфактурні підприємства, а також спробувати жовківський смачний квас, виготовлення якого має давні традиції.

Королівська Жовква

Перлина Львівщини, в минулому – колиска королів, сьогодні тиха і провінційна, але не позбавлена свого шарму, Жовква привітно чекає гостей в будь-яку пору року. Всі видатні пам’ятки Жовкви включені до нашого туру «Жовква, Крехів і Страдч».

У матеріалі використано фото з таких джерел: http://bruchwiese.livejournal.com/214207.html, http://uatravel.pp.uа, http://7chudes.in.ua, https://we.org.ua, http://plastovabanka.org.ua, http://picsuk.ru/zhovkva/ .

(Visited 830 times, 1 visits today)
Поділитись з друзямиEmail this to someone
email
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin
Pin on Pinterest
Pinterest




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.