Приємно прочитати такий розлогий, цікавий, ілюстрований матеріал про Корчин, орієнтований на туристів.У дитинстві і юності я проводив у Корчині кожне літо, тому мені це рідні місця. Зараз приїжджаю рідше, але теж з радістю.

Дякую за згадку про вуйка Івана Хандона, картини якого бачив від самого малку, адже я його внучатий племінник. Та й зустрічі з вуйком, коли він приїжджав улітку в відпустку з півночі Росії (проживати в Україні йому довгі роки забороняли, залишили незабутні враження.

Але мені здається, що одне фото тут явно “чуже”. Маю на увазі старе польське фото (очевидно, листівку) “Korczyn. W drodze do Urycza”, де зображено міст через широку ріку. Ріка, очевидно, Стрий — інших рік такого розміру в тих краях немає. Але дорога до Урича в Корчині йде тільки по правому боці Стрия (і все село лежить на правому березі). Жодного автомобільного мосту через Стрий у Корчині ніколи не було. Автори листівки помилилися. Думаю, корчинські, сколівські чи стрийські краєзнавці легко ідентифікують справжнє положення цього мосту.

Когда будет проводиться чистка бассейна по адресу: г.Берегово, ул Шевченко 112 — 08-08-2018

Ціни в Косіно не відповідають доходам простих українців. То для кого цей від починок?

Да, Юлія, много людей отдыхают, и ни только украинцев. Собирают, откладывают, чтобы приехать на эти воды. Но это ни показатель. Цены очень завышены, не отвечают качеству обслуживания. В той же Венгрии и чище, и комфортно, и дешевле. Также дешевле и в Чехии. Проще конечно в своей стране, вот и сдирают деньги.

Цікаво було.

Во Львове под Новый год очень классно. это да. Но для тех, кто не боится скопления народа. В Подгорецком замке я бы Новый год не встречал)))) это для экстремалов. Хотя проехаться увидеть обязательно стоит. Так что да))) статья крутая и советы дельные.

И в Маняве обязааательно побывать. На водопаде!!

Історія моєї родини (Kоманецький) також пов’язана з цим містом. Як пише в польській історії.
КОМАНЧА (польська: Komancza) – до 1947 р. Українське село, після 1947 р., Українсько-польське, в санокському повяті. За словами Володимира Кубійовича в 1939 році, 1280 чоловік жили в Команьці, у тому числі 1050 українців, 160 поляків і 70 євреїв [Кубійович, 74]. УВАГА: на сторінці використовується прикметник “komańczański”, який широко не використовується, і рідше прикметник “komaniecki” (ukam. Komennicki). Вона базується на традиційному назві мешканців села, де жили люди, які носять прізвище “Команецький”, а в народних піснях вони співали про “Команецькі селі” (pol. „komanieckiej wsi”).
“Невідомо, коли в Команчи недалеко від церкви було побудовано садибу, що належaлa до родини Команецьких з герба Леліва, Сім’я, що походить від Кульчиц біля Самбора [Aftanazy, VIIA, стор.315]

Історія ХV ст
“З Команчи напевно, приїхав Максим Команецький який 28 січня 1548 року отримав дозвіл на встановлення села Должиця біля його сімейного села,………………… оскільки в привілеї згадувалося “Czerterz dictum 01exow”.
“У Должиці коло Команьскій князем став Максим Команецький” (http://www.wsp.krakow.pl/geo/sdorocki/karpaty/lemo_w_kul.txt )

Цікава та корисна стаття,побувавши там,залишилось багато емоцій.