Непідвладний плинності часу, символ непорушності, надійності, сили, камінь займає свою культову нішу в усіх релігіях світу. Стели та обеліски, дольмени та герми, піраміди та уламки метеоритів, наділені езотеричними властивостями, споконвіку магнетизували людину. Містичні кам’яні святилища, вільні каменярі-масони, заповітний філософський камінь – потужні свідчення наділення каменя сакральним значенням в світовій культурі. «Місце сили» – так називають езотерики доісторичні кам’яні масиви, де можна відновити життєву енергію та зазирнути в обличчя вічності.
Одне з українських «місць сили» Скелі Довбуша, що знаходяться на межі Івано-Франківської (поблизу містечка Болехів та села Бубнище) та Львівської областей (неподалік села Труханів), вважаються чи не наймістичнішим туристичним об’єктом Карпатського краю. Тут, в оточенні химерних вулканічних кам’яних гігантів, що колись відпочивали на дні прадавнього моря, яке змінилося сьогодні смарагдовим лісом, ви відчуєте себе за межами реального світу. Неймовірну кількість легенд та таємниць, якими оповите стародавнє святилище, неможливо умістити в наш стислий нарис, тому зупинимось на найбільш поширених з них.
Тим же, хто захоче дізнатися більше та побачити містичний скельний комплекс на власні очі, пропонуємо цікавий тур «Карпатський трамвай та Скелі Довбуша» разом з «Відвідай» у супроводі досвідчених гідів.
Історичний екскурс
Пам’ятка природи державного значення з 1981 року, ботаніко-геоморфологічний резерват «Скелі Довбуша» площею 100 га та висотою до 50 м складається з кам’яних масивів та веж з сірого ямненського пісковика, застиглих на фоні лісового мережива, які виникли 70 млн. років назад. За припущенням дослідників, історія Бубниських скель пов’язана з кельтськими племенами, які населяли Карпати в I тис. до н.е. та поклонялися великим каменям. З поширенням християнства колишнє язичницьке святилище з жертовниками перетворилося на печерний монастир.
Вас також може зацікавіти тур-відпустка “Довкола Карпат за 7 днів”
Під час середньовічних війн за володіння Карпатами, скельний масив використовувався в якості непідступної фортеці, яка стримала чимало нападів з боку польського та монголо-татарського військ. Згодом скелі стали частиною мисливського угіддя князів Потоцьких. В XVII-XVIII столітті Бубниські скелі служили потаємним укриттям учасників повстанського руху опришків. Саме на честь одного з ватажків руху Олекси Довбуша, легендарної постаті Гуцульщини, і було названо туристичну пам’ятку в радянські часи. XIX століття принесло скелям велику увагу дослідників та містиків, в наші часи – скельний комплекс набув широкої популярності серед туристів та прихильників скелелазіння.
Подорож скелями
Місцем концентрації туристів служить півмісяць Основного масиву з внутрішньою площею, печерами чітких геометричних форм, слідами колодязя, видовбаними в каменю драбинами, обмежений ровом та залишками оборонного валу. Основний масив оточений кам’яними брилами – справжніми природними дивами, яких не торкалася людська рука. Майстерний скульптор природа за допомогою споконвічних інструментів – вітру, дощу та сонця зліпила допитливого велетня Колобка, витесала витончений Тюльпан, виліпила жіночну Ляльку, створила Книжку в два людські рости заввишки. Масив Відьми, гігантське Вітрило, Броня, Шуршун дійсно викликають певні асоціації навіть у людей з не дуже розвиненою уявою.
І вже зовсім специфічними назвами нагородили деякі скелі винахідливі сучасники – тут можна зустріти «Поцілунок собаки-барабаки», «Валізу Сальвадора Далі», «Зловмисників з космосу», «Веселого Роджера», «Ворчання ягнят» та інші, часом, навіть, не зовсім коректні прізвиська. Під час мандрівки скелями Довбуша не упустіть можливості задобрити Лісового пана, висіченого на Хвості Дракона, пролізти крізь ущелину Чистилище завширшки лише 22 см (якщо, звичайно, гріхи пропустять), розгадати старовинні та сучасні «петрогліфи», відчути себе в ролі Сізіфа на тлі Богатирського каменю, побачити кам’яні вухо та серце Олекси Довбуша та помилуватися чудовою панорамою Карпатських гір з вершини скель.
Легенди Скель Довбуша
Назва Бубнище овіяне низкою легенд, які дещо різняться фактологічно. Дехто стверджує, що назва пішла від того, що селяни починали бити в бубон при наближенні татарських орд, більш поетична легенда переповідає про долю дівчини, яка єдина з села вижила після нападу татар та ховалася у скелях, попереджаючи про небезпеку знову ж таки за допомогою бубна.
Багато народних сказань пов’язують скельний комплекс з Олексою Довбушем, якого чутки наділяли чаклунською силою, що відновлювалася серед заповітних скель. З різних джерел вимальовується історія загибелі ватажка опришків. Шерше ля фам, як водиться. Олекса був смертельно поранений чоловіком його колишньої коханої Дзвінки, яка за свою зраду перетворилася на скелю. А тіло народного месника було четвертовано та розкидано по Карпатах, тому й Бубниський комплекс – не єдині Скелі Довбуша у Карпатських горах.
А ще ходять чутки, що кам’яні велетні охороняють таємничу печеру з золотом Олекси Довбуша, яка відкриється лише тому, хто володіє заповітним словом. Спробуємо?
Цікаві факти про Скелі Довбуша
-
Неодноразово скелі Довбуша відвідував Іван Франко та навіть присвятив унікальній пам’ятці низку поезій;
-
На польській військовій мапі 1935 р. скелі Довбуша позначені як Скельний Резерват Бубнище, що свідчить про існування заповідника вже в 30-х рр. минулого століття.
-
Скелі схожого типу з такою самою назвою є в містечку Яремче (також І.-Франківська обл.), тому не переплутайте!
-
Добиратися до скель можна як з Івано-Франківської (через Болехів-Бубнище) так і з Львівської областей (через Нижнє Синовидне – Труханів).
Якщо вам цікаво, з якою відомою постаттю української історії пов’язане зображення лева на одній зі скель, яке призначення мали рукотворні печери, хочете пройти випробовування чистилищем, проїхати довкола скель на коні, то приєднуйтесь до нашого туру «Карпатський трамвай та Скелі Довбуша». Фантастичні гіганти відкриють вам свої таємниці та назавжди підкорять своєю космічною енергетикою.
Додаткова інформація
Розташування: в районі села Бубнище Івано-Франківської області та села Труханів Львівської області.
Координати: GPS 49°2’40”N, 23°40’52”E
Вхід: вартість в’їзду легкового автомобіля на територію – 30 грн
