Коли сонце розжарене над містом висить,
І від чаду машин кругом йде голова, –
Я згадаю прохолодних озер блакить,
Куди їздив колись старенький трамвай.
Повези мене туди, де природа сама,
Повези мене за місто, де асфальту нема,
Повези мене туди, де зелена трава,
Повези, повези, старенький трамвай…
Слова відомого твору львівського пісняра Олександра Шевченка «Старенький трамвай» найвлучніше характеризують унікальний туристичний маршрут вигодською вузькоколійкою. Здавалось би, хіба можна поїхати трамваєм у місцину з неторканою природою, де дзюрчать гірські ріки, де потічки з мінеральною водою, де навколо неймовірна краса Карпатських гір? Виявляється, – можна, якщо мова йде про подорож «Карпатським трамваєм». На такий унікальний маршрут єдиною в Україні вузькоколійною гірською залізницею можна втрапити у смт Вигода Долинського району Івано-Франківської області. 
Вузькоколійна залізниця функціонує у цій місцині вже більше віку, ще з 1898 року. Основним її призначенням було перевезення деревини. Але останніми роками у вузькоколійці розгледіли потенціал не лише для виробничих цілей, а й для туристичних. Так, для перевезення туристів було розроблено програму «Карпатський трамвай». Свій перший туристичний рейс трамвайчик здійснив у 2003 році, в межах проведення Міжнародного Бойківського фестивалю. Спроба була вдалою, переповнені враженнями туристи надихнули розвивати цей маршрут. Тож тепер усі охочі побачити унікальну красу бойківського краю мають нагоду помилуватися неймовірними краєвидами, що не поступаються Швейцарським пейзажам, мандруючи у трамваї.
«Карпатський трамвай» має кілька вагонів різного класу, серед яких «кабріолет», льора, дрезина. У сонячну ясну погоду варто обирати «відкриті» варіанти, якщо ж накрапатиме дощ – краще сховатися у закритому вагончику. «Карпатський трамвай» курсує двічі на день, подорож триває до чотирьох годин.
Влітку пасажири милуються зеленими квітучими схилами, взимку – трамвай їде засніженим тунелем… І не зважаючи на погоду, яка дуже примхлива у Карпатах, тут завжди весело і цікаво, адже тут кожна пора року прекрасна по-своєму.
Маршрут починається у смт Вигода. Неподалік кінцевої зупинки – пам’ятний знак «Паровоз», що вже став топ-фоном на світлинах тисяч туристів. Далі пасажири займають свої місця у вагоні, три гучні гудки і трамвай рушає. Невеличкий, наче іграшковий локомотив, поскрипуючи забирає нас із буденних реалій у карпатську неймовірну пригоду.
Дорогою екскурсовод розповідає про історію створення «Карпатського трамваю», цікаві легенди бойківського краю приправляє влучними анекдотами і байками, знайомить пасажирів із заповідною місцевістю «Ширковець».
Неподалік – гора Церковище. Коли ще у прадавні часи на край напали монголо-татари, всі мешканці околиці зібралися у замку, що стояв на вершині цієї гори. Облога тривала п’ять діб, загарбники ніяк не могли доступитися до фортеці. Тож вирішили вдатися до такої розв’язки подій. Повідомивши, що не мають наміру воювати з жінками і дітьми, монголо-татари запропонували всім жінкам взяти на руки все найцінніше, що їм потрібно і вийти зі своїми скарбами із замку. Коли через деякий час ворота замку відкрилися, на порозі з’явилися бойківчанки, які тримали на руках… своїх чоловіків. Адже головне, найцінніше для кожної господині, для кожної жінки – це її чоловік і господар у сім’ї. Що таке бойківська сім’я? Це сім «я», це батьки і їхні діти – велика родина. Побачивши таке, загарбники відступили. Але це була тимчасова перемога. Через деякий час монголо-татари напали з іншої сторони і знищили замок і всю околицю вщент.
У 1991 році дослідженням цієї території займалися монахи із Гошівського монастиря, що неподалік. Під час проведення розкопок, вони знайшли фундамент зруйнованого замку. Тепер здалека видно шестиметровий дубовий хрест, який встановили на вершині гори на згадку про ті події.
На одній із зупинок пасажири мандрують до джерела з водою «Горянка», яка за своїм складом і мінералізацією схожа до трускавецької «Нафтусі». «Горянка» має здатність відновлювати клітини і виводити з організму радіонукліди. Тож варто взяти зі собою пусті пляшки, щоб набрати її додому. До речі, в одеському інституті курортології цю воду вважають еталоном «Живої води».
Переконавшись, що нікого не забули, – рушаємо далі в напрямку урочища «Дубовий кут». Після цієї зупинки трамвай змінює напрям руху. Тим часом туристи мають можливість досхочу фотографуватись, а найвідважніші – скупатись у водах стрімкої річки Мізуньки, що у цьому місці утворює каскад водоспадів.
Далі – переїзд до зупинки «Санаторій» в Новому Мізуні. Дорогою назад, повертаючись до Вигоди, всі пасажири проводять цікавий ритуал. Кожен загадує найпотаємніше бажання. А переїжджаючи мостом через ріку, плескаємо у долоні і хором просимо карпатську річечку забрати зі собою геть усе погане з наших душ і з нашого життя, щоб всі негаразди спливли, як вода з гір, а принести тільки добро і здійснення бажання. Хочеться вірити, що так воно і буде, адже все у житті швидкоплинне і змінне, як вода…
Запрошуємо Вас здійснити цю захопливу мандрівку унікальним вузькоколійним маршрутом у нашому турі «Карпатський трамвай і скелі Довбуша». Вирушаємо щочетверга та щонеділі. Приєднуйтеся! Не пожалкуєте!
Надія Кугук
[contact-form][contact-field label=”Ім`я” type=”name” required=”true” /][contact-field label=”Електрона пошта” type=”email” required=”true” /][contact-field label=”Сайт” type=”url” /][contact-field label=”Повідомлення” type=”textarea” /][/contact-form]
Після прочитаного відразу хочу поїхати у цей тур! Яка цікава інтригуюча стаття!