21 туристична бізнес-ідея від туроператора «Відвідай»

Час від часу зі мною контактують люди, які мають кошти і планують інвестувати їх в якісь туристичні бізнеси. Зрозуміло, що етап туристичних бізнесів типу «готель-ресторан» відходить в минуле, бо ринок ними вже майже всюди насичений, тому майбутнє за новими ідеями та об’єктами.

Під час подорожей я зауважив, що є багато ніш, де можна вкласти малі (а деколи і не малі) кошти й створити туристичні продукти, що можуть суттєво оживити туристичний потенціал даних місць та інколи за короткий час принести прибутки своїм інвесторам. Тому вирішив узагальнити, записати і донести для всіх бажаючих частину своїх бізнес-ідей.

1. Галичина здавна славилася кухонною сіллю (навіть її назва скоріше за все походить від старогрецького слова “галс”, що значить “сіль”), а досі ця тема не розкрита. Тому можна відкрити музей-солеварню з кулінарним і можливо лікувальним нахилом на стику Карпат і Передкарпаття, де є історичні соляні джерела (ідеально – в районі Дрогобича та Делятина, в крайньому випадку Болехів, Долина, Стрий, Стара Сіль).

   

   

2. Дуже бракує файних інтерактивних гуцульських музеїв у районі Делятин-Яремче-Буковель-Ясіня, на зразок тих, що останніми роками виникли в районі Верховини. Саме в цьому районі протягом року перебувають сотні тисяч, а можливо й мільйони туристів, а цікавих інтерактивних місць та музеїв практично нема.

   

   

3. Ми в Карпатах багато розповідаємо про овець і вівчарство, а овечих ферм і сироварень близько до туристичних шляхів нема. А ті, що є, то треба йти два дні полем і три дні лісом, і там пасуться в основному корови. Про вигляд хат-стаєнь і кошар взагалі мовчу. Тому дуже проситься презентабельна овеча ферма із сироварнею неподалік від дороги в районах Вучкове-Синевир-Пилипець-Нижні Ворота-Сколе або Делятин-Яремче-Буковель, де би можна було побачити овець, сфотографуватися з ними, поспілкуватися з вівчарями, купити різних сирів та помилуватися природою.

   

   

4. На всю Україну відомі закарпатські Лумшори, бо там є чани із сірководневою водою. А що заважає створити схожі відпочинкові центри “аля-Лумшори” на стику Карпат і Східноєвропейської платформи, де гарний вихід H₂S (а це Великий Любінь, Черче, Старий Розділ, Немирів, Шкло)?

   

   

5. У селищі Королево (Виноградівський р-н., Закарпатська обл.) є найдавніша стоянка людей в Центральній і Східній Європі (люди за різними даними жили тут вже 30 000 – 100 000 років тому), а там досі нема музею «неандертальців», «кроманьйонців», «пітекантропів», парку Юрського періоду або їх “живих поселень”, переодягання в одяг зі шкір, життя в готелях стилізованих під цю тематику, вживання їжі і т.д. Додатковим бонусом є також те, що тут є руїни замку “Няляб” та величезні винні підвали під замковою горою.

   

   

6. Кожен рік тисячі людей піднімаються на найвищу вершину України — гору Говерлу. Цих людей було би значно більше, якби на гору йшла канатно-крісельна дорога. Це зручно, в перспективі менше шкоди природі, бо не будуть витоптувати рослини, а бажаючі можуть і надалі пішки підніматися.

   

7. У Сколівському районі малорозвиненим є район сіл Труханів-Тишівниця, а шкода, бо зручний доїзд (поруч траса Львів — Мукачево), гарні панорами Карпат та зручно добиратися до Ботаніко-геоморфологічного резервату “Скелі Довбуша”, тому крім файної дороги до скель Довбуша могла би йти й канатно-крісельна дорога.

8. Одним із найгарніших українських замків є Мукачівський, особливо гарний його вигляд зі сторони дороги на Берегово і з цього ніхто не користається. А пасувало би зробити гарний оглядовий майданчик (або ресторан-кафе, ферму, винний зал, …) з прекрасною панопамою на Мукачівський замок.

   

9. Більшість глобальних прогнозів кажуть, що доля туризму в світі буде збільшуватися, а в Україні є велика кількість потенційно комерційно успішних туристичних об’єктів, які руйнуються і можливо вже не зможуть дочекатися свого відродження та мільйонів вдячних туристів. Хто має можливість, то можна взяти котрийсь із закинутих палаців чи замків у оренду і перетворити на успішний туристичний бізнес, наприклад, замки у Старому Селі, Поморянах, на Поділлі (десятки), “тамплієрів” у Середньому, Королевому, Невицькому чи Довгому, палац Рея у Псарах, шпихлір в Дрогобичі. Тим більше, що є вже декілька успішних прикладів: замок у Радомишлі, замок Сент-Міклош у Чинадієві, палац Яблуницьких-Браницьких у Підгірцях.

   

   

   

   

   

10. У селищі Вигода на Франківщині є дуже популярний в Україні так званий “Карпатський трамвай”, на ньому з вітерцем їздять тисячі туристів, а багато хто не може потрапити, бо нема місць.

    

    

    У той же час біля траси Львів — Мукачево в районі Сколього є насипи, які залишилися від вузькоколійки баронів Грьодлів, їх можна відновити і зробити маршрут Сколе-Коростів-Козьова-Тисовець. Ентузіасти цієї справи у Коростові вже створили музей вузькоколійної техніки.

11. Останніми роками все популярнішими стають в туристів Поділля та Волинь (Тернопільщина, Хмельниччина, Волинська та Рівненська обл.), тут є багато замків (в більшості руїни), храмів палаців, але майже відсутні гастрономічні туристичні об’єкти. А тут так пасують дегустації сирів, ковбас, пива, медів, …

    

    

12. Одним із ключових туристичних перехресть у Закарпатті є роздоріжжя в районі Хуста-Ізи (дороги розходяться на Міжгір’я, Солотвино, Мукачево, Берегово), а туристи, які виїхали із різних місць, вже мають потребу в зупинці. Тут би дуже пасував великий туристичний комплекс, де можна було би перекусити, відвідати туалети, купити сири, сувеніри (вироби з лози).

    

    

    13. Нещодавно було зроблено капітальний ремонт дороги Львів-Самбір-Турка-Ужок, туди зростає потік туристичних груп та індивідуальних мандрівників. Але на жаль, там ще мало розвинена туристична інфраструктура, особливо потреба в ній є в районі Самбір – Старий Самбір. Там слід збудувати придорожні кафе на зразок “Озерної” (біля Тернополя) чи “Ок” (в Коростові біля Сколього).14. У Карпатах люди часто купують чаї навмання, а потім вдома коли вони їх заварюють то отримують зовсім не то на що розраховували, про непоєднювальність трав та лікувальну дію таких чаїв я взагалі мовчу. На жаль, тема карпатських чаїв є досі не до кінця розкрита, тому бракує точок а-ля “Чайний дім”, де би можна продегустувати ці напої, отримати фахову (наукову) консультацію, купити додому. Найбільш доцільними вони були б у районі Вучкове-Синевир-Пилипець-Нижні Ворота-Сколе або Делятин-Яремче-Буковель.

15. Тисячі туристів із цілого світу їдуть у Нову Зеландію, щоб побачити “Хоббітон”, а у нас у с. Дуброва на Львівщині і довколишніх селах є печери білих хорватів, які нічим не гірші від Новозеланських, а поруч мало хто знає, що зачаївся “галицький сфінкс”.

    

    

16. Косів і район здавна славляться своїми майстрами ужитково-декоративного мистецтва, деякі з них роблять твори світового рівня. Але на жаль, в Косові і околицях нема комплексу, де би туристи могли в одному місці побачити як виготовляються різні вироби та взяти участь у майстер-класах із виготовлення кераміки, ліжників, металевих виробів, шкіри, писанок, ліщиноплетіння, сирних коників, одягу, прикрас … Доводиться вести туристів до не пристосованих для цього приватних садиб, радянських цехів та установ, де важко доїхати, припаркуватися, відсутні нормальні туалети.

    

    

17. Ми на порозі глобального потепління, це не дуже добре, але користь із того можуть мати ті, що в каньйонах Дністра неподалік від туристичних місць (Кам’янець-Подільський, Хотин, Бакота, Заліщики) посадять виноградники і будуть робити вино. Красива природа та гарне вино зможуть привабити багато туристів, які перенасичені замками і потребують інших варіантів відпочинку.

    

    

18. Неподалік Львова біля туристичних Олеська та Підгірців є відоме на всю Україну село Гавареччина, де з давніх давен гончарі роблять чорнодимлену гаварецьку кераміку. Тут серед фантастичної природи можна створити чудовий гончарний центр на зразок Опішньої на Полтавщині, зі своїм міні-скансеном, де відбуватимуться виставки, майстер-класи (і не лише з кераміки), можна буде купити кераміку.

    

19. За кордоном дуже популярні музеї з мінералами, де можна побачити як їх обробляють, відшліфувати свій камінь, купити сувеніри, а у нас запилючені мінерали можна побачити у малоцікавих краєзнавчих музеях. Дуже шкода, бо наприклад, Закарпатська область здавна славиться своїми мінералами, а саме унгваритом (біля Ужгорода), гірським кришталем, гранатом (біля Ворочево), родонітом (Ділове), кам’яною сіллю (Солотвино), яшмою, агатом, опалами, а також золотом (Мужієво, Ділове). Так що туристичний комплекс із мінералами і напівдорогоцінним камінням (музей, магазин, майстер-класи) аж проситься, щоб відкритися у Закарпатті.

    

    

20. У колишньому “Галицькому Клондайку” селі Старуня на Франківщині в озокеритних шахтах колись знайшли мамонтів, волохатих носорогів, первісних биків та інших викопних тварин, які зараз є окрасою природничих музеїв Кракова та Львова. Від недавна тут бушує “грязевий вулкан”. То невже Старуня не заслуговує на інтерактивний музейний комплекс із викопними тваринами і нафтово-озокеритним спрямуванням?

    

    

21. Людям дуже подобаються квіти, тому кожної весни тисячі туристів їдуть в долину нарцисів біля Хуста, до крокусів у Колочаву і Драгобрат, до диких тюльпанів у заплави Дністра та тюльпанів у Голландію. Шкода, що ніхто ще й досі не здогадався зробити приватну квітучу долину з різними висадженими квітами (нарцисами, тюльпанами, підсніжниками, едельвейсами, ірисами), де би можна було майже цілий рік, ходити по алеях, купити квіти додому, фотографуватися у різних павільйонах, позах, з пелюстками, букетами, молодятами і т.д. Всі будуть щасливі, а також будуть менше винищуватися квіти в живій природі, особливо первоцвіти.

 

Перед тим як перейти до справи, прошу звернути увагу на декілька принципів, дотримання яких допоможе уникнути помилок:

– Популярні туристичні об’єкти мають бути близько від доріг (трас), максимальна тривалість пішої ходьби туристів до них 15 хв., оптимальна – 5 хв. Вони мають бути в таких місцях, щоб до них могли максимально близько під’їхати, розвернутися і запаркуватися великі туристичні автобуси.

– Сучасний турист хоче бути дослідником, першовідкривачем, дегустатором, а не студентом-двієчником біля дошки. Більшість українських музеїв, є малоцікавими, бо подача інформації мало змінилася з епохи «Ленін і Галичина». Туристичні об’єкти мають бути максимально інтерактивні, цікаві та легкі для розуміння і сприйняття (хороші приклади – «Музей спадщини Карпатської вузькоколійки», «Львіварня» та кластер приватних музеїв селища Верховини на І.-Франківщині).

– Великою проблемою українського бізнесу, в т.ч. туристичного, є слабонавчений і маломотивований персонал, хоча дуже часто власники бізнесу не шкодують інвестувати великі кошти в «золоті унітази, дверні ручки». Краще інвестувати в підбір, навчання і оплату персоналу, бо саме він є основним чинником успішного бізнесу, і від нього залежить чи буде турист задоволений та чи захоче він сюди ще раз повернутися, розповісти і порадити своїм друзям.

– Якщо відкриваючи новий заклад (кафе, ресторан, дегустаційний зал тощо) Ви розраховуєте на візити організованих груп, щоб приймати велику кількість туристів, то обов’язково передбачте і відповідну кількість туалетів (не менше трьох) та місце для паркування туристичних автобусів.

– Перед тим, як бігти щось робити, треба скласти бізнес-план, вивчити туристичні потоки, бо за інвестиційний провал відповідальність буде нести лише інвестор.

З повагою,

Ігор Губіліт

автор понад 200 мандрівок Україною,

директор туроператора «Відвідай» (vidviday.ua)

Поділитись з друзями

email

Facebook

Twitter

Linkedin

Pinterest