Здалеку вона мала й непоказна. Зблизька – величезна і вражаюча. Її грубезні стіни, які ще у 15 ст. сягнули 6 метрів! Її висота – 40 метрів. І це ще у 15 ст., а вже була приблизно як 14-ти поверховий будинок! А ті візерунки на стінах чого варті?! І дякувати Богу, про це можна не лише писати, а й побачити на власні очі і відчути всю велич Хотинської фортеці, яка є одним із семи чудес України. Бо на відміну від інших замків і фортець України, які доживають свою історію і поволі розчиняються у часі, Хотинська – купається у славі. Її доглядають, охороняють і навіть відкривають нові експозиції. До фортеці щодня приходять туристи, її розглядають з усіх сторін. І вона з різних ракурсів постає по-новому.
Зверніть увагу на Зимові тури по Україні
А розташована ця фортеця в одному з найдавніших міст України, місті, яке відсвяткувало уже всій тисячолітній ювілей. Про це мало хто знає, а хто знає, то, може, й забуває, що Хотин, який тепер є райцентром, раніше лежав на перетині торгових шляхів, а згодом – на межах різних держав. Тому на ярмарки Хотина з’їжджалися купці з різних країн Західної та Східної Європи. А сам Хотин був ласим шматком, за який боролися різні народи. Маючи стратегічне розташування, Хотин впродовж століть був бажаним для багатьох країн. Тому пережив і битви, і війну, і облогу. Хотином хотіли володіти і турки, і поляки, і росіяни… Історія міста була драматична і героїчна.
Коротка довідка
У 10-11 століттях Хотин був у складі Київської Русі. Згодом – з 1199-го – належало до Галицько-Волинського князівства. Від 1373-го Хотин належав Молдові та був резиденцією молдовських господарів. У 16-му столітті перебував у складі Польщі, а в 18-му був частиною Османської імперії. Після російсько-турецької війни 1806-1812 років Хотин належав до Російської імперії. А з 1918-го до початку Другої світової перебував під румунами.
Історія фортеці
Хотинська фортеця – одна з найяскравіших історичних та архітектурних пам’яток України. Її появі передував форт, створений у 10 ст. за князя Володимира Святославовича. А вже кам’яна фортеця постала на місці цього форту пізніше. Завдяки королю Данилу Галицькому і сину Леву. Протягом століть твердиня змінювала свій вигляд. Її добудовували, перебудовували і розбудовували.
Сучасного вигляду фортеця набула у 15 столітті. Тоді територія фортеці була розширена, а рівень двору підвищений. Така реконструкція відбулась у час правління Стефана Великого. Тоді молдавський правитель збудував стіну заввишки 40 метрів і товщиною 6 метрів, аби фортеця встояла від гарматного вогню. Саме у той час з’явилися незвичайні символи. Вони добре помітні навіть зараз. Ці символи християнські. Вони двох видів – так звані вавілони (символи зодчої мудросі) та голгофи (символи святої гори). І саме їм приписують могутню силу, яка допомагала фортеці встояти.
У замку був водогін. Вода по керамічним трубам подавалася з колодязя до житлових приміщень замку. Була і каналізація.
До речі, про колодязь. Він теж заслуговує на увагу. Особливо його глибина. А то не якихось 10 метрів, а цілих 62 метри. Бо фортеця споруджена на скелі і добратись до води було непросто.
У 18ст., коли фортеця належала туркам, було споруджено нову фортецю. Тоді ж постав мінарет. Та для туристів цікавішим видається інше: гарем. Кажуть, він у фортеці був. І там було понад 30 дівчат.
У 19 ст., коли фортеця була у підпорядкуванні Російської імперії, для релігійних потреб постала церква Св. Олександра Невського.
А сама фортеця у 19 ст. втратила статус воєнного об’єкта. Відтоді почався період занепаду. А бойові дії двох світових воєн лише поглибили руйнацію. 1941-го червоноармійці підірвали мінарет.
Реставрацією Хотинської фортеці зайнялися тільки в 1960-х роках, після того, як твердині присвоїли статус історичної пам’ятки державного значення.
Дивна пляма
Зараз Хотинська фортеця у доволі хорошому стані. Єдине, що насторожує і впадає в око, пляма на одній зі стін фортеці. Але знавці заспокоюють, вона вже є давно. Кажуть, що пляма є ще з 18 ст. Аби пояснити її походження, в народі склали не одну легенду. Пляму пов’язували зі сльозами загиблої дівчини. Розповідали про замуровану людину під час будівництва у цьому місці. Пояснювали колодязем, який є у замковому подвір’ї. Проте є й інше пояснення. І воно підтверджене експертизою – вологу пляму утворила оліфа.
Чому Хотин?
Є кілька версій походження назви міста. Одна з них, наприклад, стверджує, що один чоловік Хо побудував тин, огорожу, і сусіди почати його називати та ту місцевість Хотин, Хотином.
Інша пов’язує походження назви міста від легендарного дакійського вождя на ім’я Котизон.
Але найбільш поширена версія, яка подобається мешканцям міста і туристам, така: назва міста походить від дієслова “хотіти” (“хотинь”), тобто бажати. А це місце справді має магію, зачаровує красою, тож не дивно, що саме тут поселення були древні і тут хотіли жити різні народи, а за фортецю боролись князі та імперії.
Битви
Хотинська фортеця побачила багато воєн, битв та облог.
Лише протягом 16-17 ст. біля твердині було 4 битви. Наймасштабніша битва біля хотинської фортеці відбулась у 1621 році.
Історики переконані, що вона зіграла ключову роль у світовій історії. І змусила переглянути завойовницькі плани Османської імперії. Хоча турки мали чисельнішу армію і навіть задіяли в битві бойових слонів, перед вояками Речі Посполитої і українськими козаками вони не встояли, і пішли на мирову. Після того, як козаки під проводом Петра Сагайдачного показали, як треба воювати, турки відмовились від планів завоювання Європи.
Через 370 років після битви, у 1991 році в Хотині поставили пам’ятник українському гетьману Петрові Сагайдачному.
А до тисячоліття Хотина відреставрували й довели до хорошого стану й саму фортецю. І тепер вона входить до списку “7 чудес України”.
Хотинська фортеця – це не лише битви й облоги. Це полотна, поеми, фільми. Хотинську фортецю оспівано у народних піснях.
”Ой Хотине, граде давній,
На всю землю вельми славний!”
Стіни фортеці можна побачити й у багатьох фільмах. Наприклад, “Захар Беркут”, “Балада про доблесного лицаря Айвенго”, “Д’Артаньян та три мушкетери”.
Та найкраще ті масивні стіни фортеці побачити не на картинці, а вживу. Хоча здалеку вони видаються малими, проте спустившись вниз можна оцінити наскільки вони величезні!
Територія фортеці велика. Тут є де погуляти, і що подивитись. Крім самих стін, варті уваги експозиції, які діють на території фортеці. Тут можна оглянути техніку, якою колись штурмували фортецю. Також на власні очі побачити знаряддя тортур і страти. А нумізматів зацікавить унікальна колекція монет, знайдених на території фортеці.
Відвідати Хотинську фортецю можна у будь-який день. Вона працює без вихідних.
Щоправда, залізничного сполучення у Хотині нема. Мандрувати без власного авто здалека незручно. Але якщо везе файний автобус “Відвідай”, то чому б і ні?! Тільки який тур вибрати: дводенний “Кам’янець-Подільський круїз” або “Кам’янець-Подільський, Хотин і Чернівці” чи триденний “Кам’янець-Подільський, Чернівці + Бакота”? Рішення за Вами.
