Невелике промислове містечко на річці Тайна може похизуватися величезним палацовим комплексом Семенських-Левицьких. Найдавнішою пам’яткою комплексу є старий палац (1790-ті рр.), а найгарнішою новий необароковий палац (1837р.), збудований італійським архітектором Боточчіні. Серед архітектурних цікавинок Хоросткова слід також відзначити церкву Положення Чесної Ризи Богородиці (1837р.) та кінний манеж (1837р.).

Шанувальників природи чекає пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення – Хоростківський дендрологічний парк (1972р.), який є одним із найгарніших на заході України. Він розташований на площі 14 гектарів і в ньому росте понад 1500 різних видів флори зі всіх континентів, серед яких є багато цінних малопоширених видів хвойних та листяних рослин. Окрасою дендропарку є магнолієвий сад, який налічує 6 видів і форм магнолій.

Славне своїми яблуневими садами село на річці Нічлава запрошує оглянути скромний палац Дідушицьких (ХІХ ст.), оточений парком з екзотичних рослин (1840-ві рр.), окрасою якого є букова алея та став із мальовничим острівцем. Цікавими для огляду в Яблунові є також церква Успіння Пресвятої Богородиці (1875р.), будівля школи (1912р.) у закопанському стилі, неогорична каплиця-усипальня (1876р.) та відновлена в’їзна брама.

Відоме своїми ковбасами подільське містечко, розташоване як Рим на 7-ми пагорбах, славиться своєю давньою дерев’яною церквою Воздвиження Чесного Хреста (1630р.). Також у Копичинцях є цікава сецесійна забудова площі Ринок, костел Успіння Діви Марії (1802р.), український Народний дім (1910р.), синагога (ХVIII ст.), церква Миколая (1900р.) архітектора Василя Нагірного.

Копичинці знані в Україні своїм Аматорським народним театром ім. Б.Лепкого, про славне минуле та сьогодення якого можна дізнатися у Музеї театрального мистецтва Тернопільщини.

Гусятинщина здавна славилася своїми високомінералізованими лікувальними водами, оздоровитися ними та покращити самопочуття можна у сучасному SPA-центрі, який діє при готельно-ресторанному комплексі “Орися”. Тут можна поніжитися у трьох джакузі басейнах із лікувальною ропою, погрітися у сауні із гімалайською сіллю, порелаксувати в турецькому хамамі та поплавати у великому басейні зі звичайною водою. Мінеральна вода видобувається із свердловини глибиною 770 метрів Новозбручанського родовища і має в своєму складі величезну кількість корисних мікроелементів, а вміст солі більший вдвічі ніж у морській воді. Лише у Прибалтиці є вода зі схожим вмістом, тому запрошуємо всіх на відпочинок та оздоровлення, тим паче, що спосіб лікування високомінералізованою гусятинською ропою у поєднанні із бішофітом полтавським є унікальним та запатентованим.

Батьківщина козацького ватажка Северина Наливайка, здавна славиться своєю високомінералізованою сірководневою лікувальною водою типу “Нафтуся” і яку можна продегустувати та набрати з собою. Місто з трьох сторін оточене річкою Збруч, якою воно відділене від однойменного села на Хмельниччині. Серед пам’яток архітектури та історії слід оглянути церкву св. Онуфрія (XVI ст.), костел св. Антонія (1610р.) бернандинського монастиря, руїни синагоги (XVII ст.) в готико-мавританському стилі. 

Саме біля цього села в річці Збруч прикордонники у 1848р. знайшли Збруцький ідол – Світовид, який зараз є окрасою Краківського археологічного музею. На високому пагорбі серед села знаходиться комплекс споруд та пам’ятників, які можуть зацікавити туристів, а саме, руїни оборонного пізньоренесансного костелу Зачаття Пречистої Діви Марії (1728р.), капличка збудована на місці замку (XVII ст.) та його рештках, надгробок М.Заборовського (1828 р.), холерна колона (1831р.) та симпатична вілла Кіммельмана (поч. ХХ ст.), збудована в стилі романтизму з елементами готики.

Запрошуємо зробити пішохідну прогулянку пралісами на колишню океанську рифову гору Богит (інші назви Бохіт, Богіт, Бохут), яка за свою багату та рідкісну рослинність є дуже цінною частиною заповідника “Медобори”. Ця доволі висока Товтра є класичним скелястим вапняковим пасмом висотою 414 метрів над рівнем моря, котра здавна була культовим центром для людей. Науковці знайшли тут давньослов’янське язичницьке городище-капище (ІХ-ХІІІ ст.), курганні могильники, стару дорогу скіфської доби, систему валів і ровів скіфського та давньослов’янського періоду. Особливо захоплює доісторична споруда дольмен, що складається із двох вертикальних каменів-брил та одної горизонтальної плити, покладеної на них. Деякі вчені вважають, що саме на горі Богит стояв легендарний Збруцький ідол – Світовит, який знайшли у річці Збруч, і це місце є Збручанським культовим язичницьким центром, яке діяло довший час після прийняття християнства на наших землях.