Ковбасний шлях

Гірські панорами Розточчя, давні палаци та храми, фантастичні іконостаси, місця Є. Коновальця, С. Бандери та Б. Ступки

План туру: виїзд зі Львова (08:00) – Борщовичі (костел) – Пікуловичі (церква) – Дубляни (територія академії) – Великі Грибовичі (церква) – Гряда (палац) – Куликів (костел, музей Б. Ступки, купівля ковбаси і обід) – Стара Скварява (музей у дерев’яній церкві) – Жовква-Винники (церква Різдва) – Глинсько (екскурсія по селу) – Крехів (церква св. Параскеви) – Зашків (музей Є. Коновальця) – Львів (повернення о 21:30).

Менеджер: Андрій (032)-255-36-55, (068)-338-42-06, (063)-670-55-87.

09.05.2019 - +

Тривалість:
1 день

Замовити тур

Ціна - 345 грн.

Опис туру

Розточчя, храми та палаци, батьківщина Є. Коновальця та Б. Ступки

У вартість ВХОДЯТЬ: проїзд комфортабельним автобусом, супровід гіда-екскурсовода, екскурсійне обслуговування в туристичних об’єктах, страхування на час подорожі.

У вартість НЕ ВХОДЯТЬ: вхідні квитки в туристичні об’єкти та харчування.

Вартість вхідних квитків:
- музей “Староскварявський іконостас”: загальний – 10 грн., пенсійний, студентський, учнівський – 5 грн.;
- музей Є. Коновальця: загальний – 20 грн., пенсійний, студентський, учнівський – 10 грн.;
- музей “Куликівщина”: добровільна пожертва.

Харчування: обід відбувається у ресторані селища Куликів. Вартість 80 грн./особа.

Борщовичі

Село з чудовою гастрономічною назвою на річці Полтві має костел Благовіщення (1898р.) із оригінальною архітектурою, в якому за радянський час був Музей першої кінної армії Будьоного.

Пікуловичі

Ворогів тут беруть на піки, а хорошим людям показують перлину сакральної архітектури – дерев’яну церкву Собору Пресвятої Богородиці (1792р.).

Дубляни

Через різноманіття ґрунтів довкола Дублян у 1856 році була створена рільнича школа, яка перетворила поселення у центр сільськогосподарської науки Західної України. У місті варто оглянути давні корпуси Львівського національного аграрного університету, в якому у свій час навчався Ст. Бандера.

Великі Грибовичі

Це село відоме не лише городиною і сміттєзвалищем, а й унікальним 400-літнім іконостасом із львівської церкви Успіння, що виконаний на замовлення Ставропігійського братства славнозвісними митцями Федором Сеньковичем та Миколою Петраховичем. Іконостас зараз знаходиться у церкві свв. Козьми і Дем’яна (1897р.) і є одною із найстаріших та найцінніших пам’яток сакрального мистецтва України.

Гряда

У цьому грядовому селі знаходиться палац Чарковських-Голейовських (ХVII-ХІХ ст.) і палацова каплиця.

Зашків

Рідне село полковника армії УНР, голови проводу ОУН Євгена Коновальця, запрошує до його родинної садиби, де створено меморіальний музей.

Куликів

Здавна відомий своїми ковбасами та хлібом, Куликів також славиться оборонним костелом св. Миколая (1538р.), старовинним млином та своїми видатними уродженцями. Серед них найвідомішим є лауреат Шевченківської премії, відомий український актор Богдан Ступка, який зіграв понад 50 ролей на театральній сцені і 100 у кіно. Дізнатися більше про це українсько-татарське містечко можна у краєзнавчому музеї “Куликівщина”, а всі бажаючі зможуть купити додому куликівської ковбаси.

Стара Скварява

Тут чудово збереглася одна із найстаріших дерев’яних храмів Галичини – церква св. Архістратига Михаїла (1508р.) у якій створено музей “Староскварявський іконостас XVI-XVIII століть”.

Жовква-Винники

У колишньому передмісті Жовкви Винниках знаходиться маловідвідувана церква Різдва пр. Богородиці (1705р.), у якій є цікавий різьблений іконостас та фрагменти малярства 1708-1710р. школи Івана Рутковича.

Глинсько

Донедавна гончарське село неподалік від літописного Щекотова, зацікавлює краєзнавців старенькою дзвіницею, оборонною корчмою та цвинтарем із Першої світової війни.

Крехів

Відоме серед прочан і туристів місце окрім чудового монастиря має ще й цікавий зразок галицької школи народної архітектури – церкву св. Параскеви (1724р.), яка збудована за зразком Спасо-Преображенської церкви Крехівського монастиря. Окрасою храму є шестиярусний іконостас (XVI-XVIІ ст.) з бароковими царськими вратами роботи Василя Петрановича.