Славне покутське село зберегло для нас у незмінному виді чудову Маланку, яка на правду вважається одною із найкращих на Франківщині. Колядники з трьох частин “кутів” села, одягнені у автентичні костюми кози, смерті, чортів, Василя і Маланки, ведмедів ходять по хатах, виконуючи давні коляди. В обід маланкарі сходяться у центр села, щоб помірятися силами, особливо видовищними є бої ведмедів, які б’ються в костюмах зроблених з осоки, що важать до 50 кілограм.

Неодноразові переможці районних та обласних конкурсів Маланок, молоді учасники щороку масово збираються для маланкування в Суховерхові. Традиційними ролями є Калфа, Маланка, Дід, Баба, Гуцул, Гуцулка, Жид, Коза, а особилвими є Козаки. Для місцевих мешканців дійство Маланки є справжнім оберегом, обʼєднанням всіх поколінь суховерхівців. Про славну Суховерхівську Маланку зняли документальний фільм.

В Мамаївцях маланкування розпочинають в ніч з 13 на 14 січня. Гурти ходять від хати до хати, особливу увагу приділяють будинкам де є незаміжні дівчата. Гуртів як правило є декілька, всі вони одягнені в традиційні костюми “дід”, “ведмідь”, “чорт”, “циган”, “цар і цариця”, а також вкраплюють нових персонажів. Незабутнє дійство! 

Бешкетливі чагорці також мають що запропонувати вибагливим пошановувачам Маланок, вулицями цього заможного села їздить велика колісниця богів Олімпу, запряжена крилатим Пегасом, запрошують на вогник у вігвам гостинні індіанці, а козаки, моргаючи, пропонують хильнути оковитої.

В цьому мальовничому буковинському селі шанувальників старовини чекають гарний палац Мікулі-Волчинських (ХІХ ст.) із 300-літнім дубом та характерний для цього краю храм хатнього типу – церква св. Арх. Михаїла і Гавриїла (1799р.).

У цьому селищі під румунським кордоном відбувається одна із найцікавіших і найколоритніших Маланок України, яка привертає до себе увагу багатьох людей України та світу. У святі беруть участь п’ять великих груп хлопців, які переодягаються в яскраві костюми і ходять від хати до хати вітаючи мешканців селища з Старим-Новим Роком. Серед них виділяються традиційні костюми: дід і баба, цигани з солом’яними ведмедями на ланцюгах, царі і цариці, вершники і коні, лікарі, деякі костюми важать понад 100 кг.

Завершує дійство парад центральною вулицею, де маланкарі демонструють своє мистецтво мешканцям на гостям селища.