Надзвичайно мальовниче поселення під горою Вапнярка (461м), саме звідси в золочівський замок привезли т.з. “таємничі камені тамплієрів”. Колись тут був замок Потоцьких, на місці якого залишилися мури та костел св. Вінцента де Поля (ХІХ ст.). Надзвичайно цікавою є церква Богоявлення (ХVІІІ ст.), яка має чудові портали та колону із гарною бароковою скульптурою Богородиці.

Це село-скансен, притулилося до мальовничих Гологорів, зацікавлює церквою св. Ап. Петра і Павла (1784р.), біля якої знаходиться унікальний симбіоз хреста з плющем. Про давнє минуле цього поселення можна дізнатися у невеличкому і затишному музеї, який організував місцевий краєзнавець Віктор Іванюк із знайдених на території поселення пам’яток старовини.

Неподалік від славного в минулому “Ляцького” знаходиться меморіал загиблим воїнам-українцям із 14-ої гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина», які загинули в “Бродівському котлі” у результаті Львівсько-Сандомирської операції.

Надзвичайно багате на пам’ятки місто Західної України, окрім відомого всім замку тут можна оглянути оборонний двір-арсенал (XIV ст.), церкви Святого Миколи (XVI ст.) та Воскресіння Господнього (1624р.), а також костел Вознесіння Господнього (1731р.).

Колишній Риків, запрошує оглянути дерев’яну церкву Воскресіння Господнього (1903р.), збудовану за проектом Василя Нагірного та розписану талановитим художником-монументалістом Модестом Сосенком.

Село, у якому знаходиться пам’ятка архітектури національного значення - церква Св. Кузьми і Дем’яна (1697р.) із дзвінницею.

Улюблена резиденція короля Яна Собеського зацікавлює руїнами замку-палацу (XVI ст.), нео-готичною ратушею (ХІХ ст.), костелом Святої Трійці (1748р.) та церквою Собору Пресвятої Богородиці (1648р.), де знаходиться чудотворна ікона Матері Божої.