Місто Тарнів розташоване на берегах річки Вісли та має вражаючу історію, що налічує сотні років. Засноване в XI столітті, воно стало ключовим торговим та адміністративним центром. Перше згадування міста знаходимо у літописах 1105 року.
Одним з найбільш відомих символів Тарніва є Ратуша, яка була споруджена у XVI столітті у ренесансному стилі. Ця монументальна будівля прикрашає Ринкову площу.
Місто славиться своїми монастирями та церквами, зокрема: Базиліка Божої Матері (1400 р.) — найголовніша церква міста, Церква “Богоматір на горі Кармель”,Церква Св. Трійці — всі три занесені в список матеріальної спадщини ЮНЕСКО.

За час свого існування місто пережило часи розквіту і занепаду, було частиною Річі Посполитої та Королівства Галичини і Володимирії; пережило багаточисленні польські повстання 19 ст., революцію “Весна народів” (березень 1848 р.). Історія Тарніва тісно пов’язана з історією України. Місто було задіяно під час польсько — української війни (1918-1919 р.р.). В 1920-1923 роках з Тарніва проводила свою діяльність УНР на чолі з Сімоном Петлюрою. З перебуванням цієї української партії пов’язаний “український бум” на території сучасного міста Тарнів — друкувались газети і книги, проводились вистави українською мовою, було відкрите Ценральне еміграційне бюро для українців, засновані різні спілки і профспілки.
Під час Другої світової війни в 1939 р. частину міста було зруйновано. Велику кількість поляків і євреїв (останні з яких мали 50% підприємств в місті) було депортовано в концтабори або відправлено в сегрегацію місцевого гетто, яке знаходилось в східній частині міста.
Не дивлячись на трагічні події в минулому, Тарнів був реконструйований і відновлений. Наразі кожен мандрівник, який має змогу завітати в містечко, зачаровується його сонячною і затишною атмосферою.