12 розкішних палаців та вілл Львова

Палац гіпсового короля – цей чарівний палац був збудований для дружини гіпсового короля Йосифа Франца Юзефи у 1893 році. Це одна із найрозкішніших у Львові вілл, зведена у стилі необароко за проектом Яна Пєрося. Зважаючи на заможність власниці, припускають, що будівля приховувала чимало скарбів, які, після націоналізації зникли у невідомому напрямку. Сьогодні в цій імпозантній садибі працює обласний лікарсько-фізкультурний диспансер.

Вілла була збудована для першого директора Львівської опери – Людвіга Геллера у 1905 році. Кам’яницю збудували у цікавому закопанському стилі. Вона цегляна, оцинкована, з дерев’яними елементами. Тепер тут багатоквартирний будинок, на жаль, доволі занедбаний.

Віллу збудував архітектор Вінцент Равський для своєї родини у 1896 році. Перед власним будинком він також спроектував огороджений кам’яним парканом садок. Будівля пройшла через численні перебудови, у 1960-х роках була поліклінікою для дорослих, а зараз у ній діє 5-та дитяча консультація.

Будинок споруджено за проектом Альфреда Захаревича у 1904-1905 роках, для родини керівника залізничної адміністрації Людвіка Вєжбіцького. Архітектура вілли має риси популярного на початку XX століття т.з. закопанського стилю, поєднаного з формотворчими засобами сецесії. Різьблені дерев’яні деталі – виступають домінантою декору будинку. Гострі силуети причілків і значні перепади висоти карнизів додають експресії. Сад і квітники довкола маєтку – віддавна візитна картка Нового Світу.

Koлишня вілла Захаревичів "Юлієтка" споруджена у 1891–1893 рр. за проектом архітектора Юліана Захаревича в стилі романтизуючого варіанту пізнього історизму / ранньої сецесії. Будівля розташована на мальовничому терені західної околиці міста, у парковій зоні. В інтер'єрі - дерев'яні перекриття. Віконні прорізи оформлені вітражами. Після Другої світової війни у віллі був садочок, а зараз вона у приватній власності.

Палац Сосновських – відомий серед містян Львова як будинок-фортеця. У 1901 р. його для власного вжитку збудував архітектор Ю. Сосновський. Він був одним із новаторів у професії, застосовуючи у своїх проектах новочасні будівельні технології. Розпочавши планування власної оселі, Ю. Сосновський вирішив створити оригінальну будівлю, що могла б вразити міщан незвичною архітектурою. Завдяки добудові до основного будинку наріжної вежі палац отримав вигляд рицарського замку і досі створює у перехожих ілюзію перенесення у середньовічні часи. Фахівці знаходять у стилі його забудови елементи, характерні для мавританського стилю.

Віллу у 1890-х роках спроектували відомі львівські архітектори Юліан Захаревич та Іван Левинський. Будувала його фірма Левинського – для ректора Політехніки Плацида Дзівінського. Таємничу віллу на «Хресті» побудували на перетині сучасних вулиць Чупринки та Київської. Роками вона стояла замкненою і потроху руйнувалася. Ця гарна, але доволі похмура будівля, оповита сумними легендами, завжди привертала увагу львів’ян, особливо жителів району Кастелівки. Сьогодні власником цієї архітектурної перлини є Наукове товариство імені Тараса Шевченка.

Палац був придбаний у 1872 році видавцем газети “Przeglad” Людвігом Масловським. За бажанням нового власника віллу в 1889-1900 роках перебудував у неороманському стилі польський архітектор Тадеуш Мюнніх. В радянські часи палац перетворили на багатоквартирний будинок.

Палац Баворовських – колишній арсенал Сенявських (1635р.), який пережив капітальну реконструкцію під керівництвом Ігнатія Хамбеза у 1830-1840р., набувши рис класицизму з його витонченою красою. Під стать зовнішньої обробки й внутрішні покої будівлі заповнили шедеври літератури та живопису (родзинкою стало приватне зібрання Віктора Баворовського, перевезене в ці стіни в 1877 році).

Палац Сапіг у Львові – родове гніздо стародавнього роду литовсько-руських князів. Споруда в дусі французького бароко XVII століття, збудована у 1868 році. Сучасники називали палац Адама Сапєги «чарівною скринькою», яка коштувала майже стільки ж, як і пишна споруда Палацу Потоцьких, що знаходиться неподалік. Під час другої світової війни палац був сильно пошкоджений бомбою, і частково розібраний. Від нього залишилася лише парадна частина, в якій особливо приваблює вишукана кам’яна різьба фасадів ручної роботи. Тут зараз розташоване Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, а на місці розібраного палацу збудована школа №9.

Палац Лозинського – був збудований 1873 року як палац-маєток графині Ізабелли Дідушицької. Герб цього знаного роду, у вигляді барельєфу, досі можна побачити на фасаді споруди. Згодом палац стає власністю відомого історика, колекціонера, мистецтвознавця, письменника та журналіста Владислава Лозинського (1843-1913) – власника величезної колекції старожитностей, зброї, творів мистецтва. На даний момент тут знаходиться Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького.

Палац Бесядецьких – єдина, збережена на сьогодні у Львові, магнатська резиденція ХVІІІ ст. садибного типу. Незважаючи на перебудови, пам'ятка зберегла свою первісну основу. Палац дуже часто змінював своїх власників, серед яких графи: Більські, Потоцькі, Коморовські.