Село славне церквою Різдва пр. Богородиці (1828р.) в якій знаходиться чудотворна ікона “Матір Божа повна ласки”. Настоятелями даного храму були натхненники національного пробудження Галичини, члени “Руської трійці” – Маркіян Шашкевич (1838-1841рр.) та Іван Вагилевич (1846-1847рр.), про діяльність яких можна дізнатися більше в чудовому музеї-садибі М.Шашкевича.

Колишній “Холоїв”, в центрі якого ще можна побачити залишки колишньої радянської величі, адже за СРСР був експериментально-показовим селом, до якого приїжджали комуністи з цілого світу. Найцікавішою пам’яткою села є церква Покрови пр. Богородиці (1724р.), в якій знаходиться чудовий бароковий іконостас (XVII ст.), розписи Юрія Магалевського в полтавському стилі та вітражі Петра Холодного.

Тут знаходиться високий бароковий костел Непорочного зачаття Пр. Діви Марії (1772р.), з копією чудотворного образу Матері Божої Лопатинської, розписи в храмі виконав видатний художник-монументаліст Станіслав Строїнський. Шанувальників старовини також зацікавлять давні вілли і флігелі палацу Замойських у центрі селища та ампірний пам’ятник на могилі генерала Юзефа Дверніцького.

Місто-сад, батьківщина Ігоря Білозора, яке “радо ховається” від непроханих гостей і лежить на Головному європейському вододілі. Мандрівникам може показати залишки минулої розкоші, а саме найгарнішу будівлю міста – український Народний дім (1912р.), будинок польського “Сокола” (1910р.), забудовану зі всіх сторін синагогу (XVIII ст.), руїни оранжереї (ХІХ ст.), залишки мурів палацу Бадені (ХІХ) та декілька ошатних сецесійних віл у центрі міста. Про славну історії Радехівщини можна дізнатися у чудовому краєзнавчому музеї.

Село, яке може похвалитися двома прекрасними храмами – церквою та костелом. Церква св. Пророка Іллі (1895р.), збудована згідно проекту Василя Нагірного, за зразком храму св. Софії в Царгороді, з гарним різьбленим іконостасом та розписами в українсько-візантійському стилі Павла Ковжуна. Зачаровує своїми розмірами неоготичний костел Найяснішого Серця Ісусового (1901р.), збудований за проектом Теодора Тальовського.

Колишня німецька колонія “Josefow”, яку заснували у 1785 році 40 родин протестанського (євангельсько-лютеранського) віросповідання. Від німців-колоністів нам залишилися парафіяльний будинок, школа, цвинтар та чудово збережена кірха (1846р.), а зараз церква Собору св. архистратига Михаїла.

Батьківщина видатного оперного співака Олександра Мишуги запрошує відвідати дерев’яну церкву Преображення Господнього (1738р.) з чудовим іконостасом, руїни костелу св. Трійці (1675р.), муровану церкву Вознесіння Господнього (1913р.), збудовану за проектом Василя Нагірного, поліхромію храму виконав видатний художник-монументаліст Михайло Осінчук, а вітражі Степан Матейко.

Поціновувачів Мельпомени зацікавить меморіальний музей та могила короля тенорів О.Мишуги, а сентиментальних туристів зацікавлять руїни каплиці, де колись була похована перша дружина Станіслава Щенсного Потоцького – Гертруда Коморовська.