Під час екскурсії ми оглянемо декілька корпусів Львівського Національного Лісотехнічного університету — єдиного в Україні ВНЗ лісотехнічного спрямування. Відвідаємо церкву Св. Йосифа та студентський храм Св. Володимира. Побачимо на власні очі унікальну студентську бібліотеку, що знаходиться в приміщенні недобудованої церкви та помилуємось найвідомішою відпочинковою зоною міста — парком “Алтайські озера”. І, звісно, все це під захоплюючі розповіді краєзнавця Миколи Майданського.

Львівський Національний лісотехнічний університет України

Заснований у 1874 році, як Крайова школа лісового господарства. З 1941 по 1944 роки існував на базі Політехнічного інституту, де проводились фахові лісові курси. З 1993 створено Львівський лісотехнічний інститут ім. Погребняка. А уже в 2005 році заклад перейменовано в "Львівський лісотехнічний університет України", де компактно розміщено 9 корпусів, а один з них вважається пам'яткою архітектури місцевого значення.

Церква Св.Йосипа Обручника

У 1913 році розпочалось будівництво костелу, ескізи якого були виконані ченцем Станіславом Дудеком, а опрацьовані архітектором Франциском Мончинським. За часів Другої світової війни будівлю пошкоджено та найбільшою втратою було знищення архівних церковних документів. У 1946 році храм було зачинено радянською владою та передано в користування спершу школи, а потім Лісотехнічного університету. З 1991 року та по сьогодні церква Св.Йосипа Обручника перебуває під опікою Згромадження сестер милосердя Св. Вінкентія.

Науково-технічна бібліотека

Створена у 1945 році бібліотека, спершу знаходилась на вулиці О. Кобилянської,1. Зараз  розташована у колишній будівлі жіночого монастиря сестер Василіянок Св. Мокрини на вулиці Генерала Чупринки,101. Основу бібліотечного фонду складають книги, що залишились у спадок від Крайової школи лісового господарства. Бібліотека має власний корпус, де знаходяться 5 відділів та 2 читальних зали. Ще два підрозділи розміщені в інших корпусах Лісотехнічного університету.

Алтайські або Піскові озера

Парк розташований між вулицями Євгена Коновальця та Генерала Чупринки. Перша назва невеликих ставів, утворених джерелами р. Сорока була "Францівка", на честь Юзефа Франца, гіпсова фабрика якого знаходилась неподалік. З 1923 року тут існував "Ґданський парк", перший на теренах України спортивно-біговий парк. Сьогодні парк є важливої рекреаційною зоною міста та улюбленим місцем відпочинку багатьох львів'ян.