Музей-млин у селі Устрики Долішні працює з 2011 року на місці колишнього діючого млина з 1925 року. Будівля успішно пережила Другу світову війну, але без обладнання. У 1953 році млин був відновлений і працював до 2007 року. В даний час на чотирьох поверхах ми можемо побачити процес з очищення та подрібнення зерна на млинах із сучасним обладнанням. Крім того, у складі постійної виставки є машини з ХІХ ст.

У бойківському селі Рівня знаходиться дерев’яна Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1792 р.), колись вона належала до парафії Устянова Устрицького деканату Перемишської єпархії УГКЦ.  Дану церкву внесено до загальнодержавного реєстру пам'ятників історії. 

Затишне містечко, яке розташоване в долині річки Сян. В даному місті знаходиться дуже красивий замок П. Кміта (1507р.), який згодом розбудували представники роду Стадницьких. Даний замок зберігся до наших часів і там зараз функціонує пансіонат “Замок”. Також цікавими для огляду є й інші історичні пам’ятки: Ратуша (1894р.),  фарний костел Благовіщення Богородиці (1539р.),  Синагога (1626-1654рр.). Окрім цього визначною пам'яткою єврейської культури у місті є цвинтар, перші поховання на якому датуються 1611 р.

Неподалік Соліни у бойківському с. Мичків знаходиться музей духовної та матеріальної культури бойків, заснований С. Дроздом, істориком та ентузіастом народної культури Бещадських гір. В цьому музеї зібрані предмети, пов’язані з колишнім життям навколишніх сіл, садиб та міст, в яких до середини XX ст. проживали бойки, які споконвік творили колоритний етнічний ландшафт цих земель. Цей музей знайомить нас із звичаями, традиціями та повсякденною працею людей минулої ери. Експонати представлені у цьому музеї датуються кінцем ХІХ ст. і серединою ХХ ст. 

Це найбільше штучне озеро Польщі, яке займає площу в 22км2. Воно з’явилося в 1969 році в результаті будівництва греблі на річці Сян. Зараз це неймовірно красиве озеро із блакитно-смарагдовою водою, яке розташоване між схилами Бещадських гір, а в минулому, до будівництва Солінської ГЕС, тут було чимало сіл, в яких до 1946 р. домінувало українське населення. На берегах Солинки та Сяну здебільшого проживали бойки, яких впродовж 1939-1947 рр., було переселено на територію УРСР та Західну Польщу. Чимало українських туристів приїжджає сюди для оздоровлення, оскільки довкола озера є багато курортних міст та сіл із мінеральною водою; інші ж для відпочинку, адже тут є чимало пляжів, прогулянкових катерів, яхт-клубів; а ми ж пропонуємо відвідати Соліну для пізнання історії рідного краю.

Серед Бещадських гір, в невеличкому польському селі Майдан знаходиться одна з найголовніших «родзинок» даної місцевості - Бещадська вузькоколійка, ширина між рейками — 75 см.  Це єдина гірська вузькоколійка, якій понад сто років. Вона була створена в 1898 р.  Кілька десятиліть нею возили деревину під час лісозаготівлі. Зараз вона функціонує як туристична атракція. У селі Майдан знаходиться головний вокзал вузькоколійки, який зачарує Вас своєю атмосферою, та музей Бещадської залізниці, який вабить своєю історією, адже тут можна побачити, як виглядали старі квитки на поїзд, а також одяг машиністів і кондукторів. Вузькоколійка також має другу назву “цюхця”, яку отримала в народі через звук коліс. Отож запрошуємо Вас проїхатися на “цюхці” серед мальовничих лісистих Бещадських хребтів.

На території лісництва Мучне знаходиться господарство зубрів, яке було засноване у рамках проекту "Збереження європейського зубра в Польщі - південна частина". Нинішнє господарство є продовженням розведення зубрів у Бещадських горах, яке було започатковано в 1963 р. у вигляді акліматизаційного господарства. На території господарства облаштовані спеціальні оглядові майданчики, з яких можна помилуватися на зубра кавказької породи, яка походить із Швейцарії та Франції. Господарство займає площу близько 7 га та дозволяє спостерігати за тваринами в їх природному середовищі на безпечній відстані.

В селі Смільник знаходиться церква Архангела Михаїла. Цей храм перебудовувався 4-и рази і останній раз він був збудований в 1791 р. в бойківському стилі, таким він зберігся до наших днів. Храм складається з нефа, вівтаря і бабинця. Всі частини церкви увінчані банями з хрестами на вершині шатрового даху. Цей дерев'яний храм було внесено у 2013 р. до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО поряд з іншими дерев'яними церквами Карпатського регіону України і Польщі.