Перейти на Головну сторінку
+38-(032)-255-36-55
+38-(067)-50-88-667

vidviday.com.ua@gmail.com

УВАГА: примітки біля дат позначають наявність вільних місць ('+' більше 10 і '!' менше 10 місць)



Печера Вертеба – вхід у світ трипільської культури

Подільський край відомий своїми підземними скарбницями — печерами. Коли наш екскурсійний автобус під’їхав до печери Вертеба, що у Тернопільській області, біля входу туристичну групу чекав завідувач відділу печери-музею трипільської культури “Вертеба” Олександр Дудар. Печеру ще називають “Наддністрянською Помпеєю” за те, що тут знайдено найбільше предметів матеріальної культури різних епох.

Вертеба не має рівних серед інших печер світу. Тут завжди однакова температура +11 градусів. Довжина її лише дев’ять кілометрів, однак у Вертебі найчастіше губилися люди. За словами пана Олександра, востаннє у лабіринтах Вертеби заблукало троє львів’ян, яких пізніше шукали три доби. Провівши перед входом коротенький інструктаж, чоловік відчинив перед нами двері у підземний світ трипільської культури.

Серед пам’яток трипільської культури печері Вертеба належить унікальне місце, з якого походить одна з найбільших археологічних колекцій, відомих сьогодні науці. З огляду на унікальність природного об’єкта, у жовтні 2004 року у “Вертебі” створено перший в Україні підземний музей трипільської культури, який розташований у природному підземному середовищі.

Печера утворилася природним шляхом близько 20 мільйонів років тому. На поверхні було тепле Сарматське море, у якому жили водорості, що, відмираючи, падали на дно, внаслідок чого й сформувались потужні товщі гіпсів. 5 тисяч років тому сюди вперше зайшла людина. Про те, що тут жили люди, свідчать закопчені стіни.

Печеру віднайшов власник місцевих земель Ян Малевський ще у 1823 році під час полювання. Відразу при вході він знайшов значну кількість керамічних виробів, походження яких, на його думку, належало до античної доби. Насправді це було відкриття ще не відомої в той час трипільської культури, яке майже на 30 років випередило її офіційне відкриття, - у 1850 р. у селі Трипілля під Києвом.

Минуло досить часу, коли новий власник села Леон Сапєга заклав парк на цьому місці. Робітники виявили у землі велику кількість черепків, обпаленої глини, фігурок. За словами пана Олександра, коли археологи вперше зайшли в один із залів печери, їм пощастило, бо не треба було нічого копати. Під однією зі стін лежало 20 великих зерновиків. Їх винесли на поверхню і перенесли у панську конюшню. Однак у конюшні таких речей назбиралося так багато, що вже не було місця. І тоді Сапєга наказав вино з винних погребів повиливати і занести туди речі археології. На жаль, Сапєга помер у віці 39 років, і розкопки припинилися. Вдова Терезія Сапєга продала усю цю колекцію у Краківський археологічний музей, де вона й зберігається досі.

Дослідження «Вертеби» відновили у 1996 році працівники Борщівського краєзнавчого музею. Гордістю печерної експозиції є діорама. На ній відтворена мить життя трипільців. Білі скульптури, зроблені з гіпсу, контрастно виділяються на тлі темряви. На думку науковців, давні трипільці були високими на зріст та фізично витривалими. Посуд — копії зразків, які зараз зберігаються у Краківському музеї археології. Однак пропорцій посуду не дотримано.

Про те, що в печері тривалий час перебували люди, немає жодних сумнівів: чорні обвуглені стіни — сліди розведення багать для обігріву й освітлення, розсипи роздробленої кераміки, що слугували лежаками, багато глиняних зернотерок і глеків для зберігання зерна. За свідченнями дослідників, люди жили тут впродовж 300 років. Невідомою залишається лише причина їх перебування під землею. Можливо, це було місце поховань. В одному із залів знайдено поховання 25 людей, подекуди в печері археологи знайшли одиночні могили. Можливо, Вертеба була складом і місцем зимівлі. Багато зернівок, глеків, наконечників стріл зовсім не використані, а сліди розведення багаття і лежаки свідчать про те, що тут могли розміститися в холодну пору понад 200 осіб. За однією з версій, це було місце ритуальних процесій. Тут знайшли два загадкові жрецькі амулети у вигляді голови бика і багато біноклевидних чаш.

Існують відомості, що в печері під час ІІ Світової війни переховувалися євреї, а згодом - бійці УПА. В одному із залів повстанці вчилися стріляти. Білі цяточки на одній зі стін — сліди куль.

За словами Олександра Дудара, унікальність цієї печери ще й у тому, що знахідки зберігаються дуже добре, оскільки тут стабільний мікроклімат, вологість і температура повітря.

У цій печері елементарно можна заблукати. У глухому підземеллі – одноманітні ходи. Їх – сотні, вузьких і широких, що можуть занапастити будь-якого недосвідченого туриста. Можна блукати підземеллям і знову вийти на те ж місце, так і не діставшись виходу. А тому, прийшовши на екскурсію, треба пам’ятати, що на кожному кроці вас підстерігає небезпека і оберігає печерний дух.

Поїздку організувала туристична фірма “Відвідай”.

На фото: Гордістю печерної експозиції є діарама, на якій видно мить життя трипільців.

Автор статті та фото: Галина ЯРЕМА 

Джерело: газета "Високий Замок" http://www.wz.lviv.ua/articles/103011