Перейти на Головну сторінку
+38-(032)-255-36-55
+38-(067)-50-88-667

vidviday.com.ua@gmail.com

УВАГА: примітки біля дат позначають наявність вільних місць ('+' більше 10 і '!' менше 10 місць)



Перекусити і відпочити на руїнах військового бункера

У мілітарі-садибі подадуть епатажну страву «Дзот №4» і запропонують ночівлю від контр-адмірала Міклоша Хорті.

Кожен власник ресторану, щоб заманити до себе якомога більше відвідувачів, вигадує щось надзвичайне. Знайшов таку «родзинку» для свого закладу у селі Гукливий Воловецького району Євген Сухецький. Він створив єдину в Україні мілітарі-садибу Grun Hof. 

Гукливий – село невелике, тут живуть 2200 осіб. Сам готель побудований на залишках військового бункера часів Другої світової війни, що входив до лінії Арпада – оборонної системи, створеної угорськими військами у Карпатах у 1943-1944 роках проти наступу Червоної армії. На місці теперішньої мілітарі-садиби містився відкритий оборонний бункер (без стелі) піхотної дивізії Першої угорської армії, головним завданням якого був контроль за акведуком-перегоном залізничної гілки Мукачеве-Лавочне. Угорські солдати у разі небезпеки мали підірвати залізницю, щоб не допустити перевезення боєприпасів противника. На щастя, залізничний міст залишився неушкодженим, на відміну від бункера. За радянських часів місцевий колгосп використовував його як пивницю, потім хтось збудував приватний будинок. Можливо, так би ніхто і не знав про історію цього важливого об’єкта, якби не киянин Євген, якого доля закинула на Закарпаття.

Коли ми заїхали пообідати у ресторан Grun Hof, були вражені інтер’єром закладу. Коли заходиш на подвір’я, таке враження, що потрапляєш на військовий об’єкт. Пан Євген із задоволенням розповідає туристам історію краю, пов’язану з Другою світовою війною. За відсутності пана Євгена зі знанням справи це роблять батьки дружини.

Та однією історією тут не обмежуються. Привертає увагу і кухня, в основному угорська і чеська з деякими варіантами місцевої. Назви страв тут військові. Ми замовили «Дзот №4». Це печеня з двох видів м’яса, квасоля, білі гриби, овочі. Інша страва – «Третя лінія Ласло». Під цією назвою «зашифрувалася» овочева та м’ясна нарізка, домашня ковбаса, квашенина. Плюс хліб і склянка компоту з яфинів (чорниць). Коштували усі ці смаколики 50 гривень. Тут можна скуштувати і млинців з чорницями, супу з білих грибів і попити яфинівки (горілка, настоя­на на чорницях. – Г. Я.).

На стінах ресторану можна залишити свої побажання. Є тут написи російською, польською, німецькою, чеською мовами.

Цікаво виглядає і готель, що складається з дев’яти кімнат. Кожен номер розповідає про історію певної оборонної лінії: 6 – закарпатських, 2 – європейських і один номер присвячений Міклошу Хорті, регенту Угорського королівства, контр-адміралу (1920-1944 рр.). Всі світлини і таблички у номерах оригінальні, безпосередньо з цих ліній.

Найбільше гостей у Гукливий приїжджає, коли настає час збирати яфину (чорницю). Село розташоване у серці Боржавської полонини, біля підніжжя гори Великий Верх, на полонині якої – одне з найбільших чорничних полів в Україні. Мабуть, через це і виникла ідея у пана Євгена разом зі скульптором Михайлом Колодком встановити поряд зі садибою пам’ятник яфиновій гілці.

Поїздку організував туристичний оператор «Відвідай».

На фото: А цей «воїн» – на сторожі порядку у ресторані Grun Hof.

Автор статті та фото: Галина ЯРЕМА 

Джерело: газета "Високий Замок" http://www.wz.lviv.ua/articles/106312