Наша команда: Христина Чорній

Христина Чорній ще 7 років тому була помічником менеджера, а тепер – заступник директора компанії. Вона відповідальна і обов’язкова, виконує свою роботу на всі 100% і робить усе для того, щоб клієнти “Відвідай” залишились задоволеними.

Христя щира, відкрита і позитивна. Вона вміє в’язати різні речі і в своєму гардеробі має власноруч зроблені унікальні сукні. А ще у студентські роки спробувала себе у ролі моделі. Своє життя вона планувала пов’язати з економікою, але її обрав туризм.

Професія обрала мене, а не я професію!

У школі я хотіла стати економістом, але при вступі на економічний факультет різних навчальних закладів мене прийняли на туризм.

Пам’ятаю, коли дивилась на результати вступу в Інститут економіки і туризму й не знайшла себе у списку вступників – стояла посеред коридору розгублена й засмучена. У той момент підійшла до мене декан факультету митної справи Інституту (як я вже пізніше про це довідалася) й запропонувала разом пошукати мене в списках. Мене здивувало те, що вона переглядала списки не лише економічного, а всіх факультетів цього вишу й знайшла мене на туризмі, ще й на бюджетній формі навчання.

У мене постав вибір: економіка у коледжі чи туризм в інституті. Я обрала туризм.

Але Ви хотіли на економічний факультет?!…

Так. Я подавала документи на економічний факультет. Цікаво, що через два роки я дізналася, що на економічному факультеті навчався хлопець, який подавав документи на туризм. Можливо, наші роботи і резюме були переплутані?! Досі не знаю, як так вийшло.

На п’ятому курсі нам дали завдання написати дипломну роботу про внутрішній туризм. Але в мене був досвід роботи лише у зовнішньому туризмі, бо практикувалась у фірмі, яка займалася виїзним туризмом. Тому, щоб написати дипломну роботу, мені потрібний був інший досвід у турфірмі, що організовувала внутрішні тури і я здобула його у «Відвідай».

Липень 2011. З одногрупниками та кураторкою Кучинською І. В. на врученні дипломів.

Почалося все з того, що у вересні 2010 р. Львівська міська рада організовувала семінар для студентів і туроператорів. Останніх було представлено чимало, серед них був і представник “Відвідай”. Під час публічного представлення діяльності своєї фірми, він жартівливо додав фразу, яка мене “купила”: “У нас працюють чотири красиві хлопці” .

На семінарі також була моя кураторка, керівниця дипломної роботи Ірина Кучинська, яка, згодом, сконтактувала мене з Ігорем Губілітом, директором “Відвідай”. Під час зустрічі він повідомив, що в них ще практикантів не було, але сказав, що можна приходити й пробувати себе у цій справі. Так я пройшла переддипломну практику у “Відвідай”. Після неї очікувала отримати роботу в цій фірмі, але вакантної посади на той час не було. Тому, після захисту диплому я почала працювати в тій турфірмі, де раніше проходила практику по виїзному туризму.

Однак, на новій роботі я швидко відчула певний дискомфорт, оскільки робоча атмосфера не сприяла активному розвитку. Розуміла, що вона не для мене, бо хотіла чогось більш виконавчого. Через деякий час зателефонував Ігор Губіліт і запропонував спробувати працювати у них на півставки, і я погодилась.

Ще з часу моєї студентської практики у «Відвідай», мені запам’яталась доброта, щирість і відкритість команди. У перший мій робочий день, як виявилося, один зі співробітників (Андрій Шевців) пішов у відпустку, тому з першого дня я працювала на повну ставку, й так по сьогоднішній день працюю, уже сьомий рік.

Грудень 2011. Перші місяці роботи.

На якій посаді Ви почали працювали?

Помічником менеджера, потім менеджером, згодом стала головним менеджером і зараз – заступником директора.

Куди Ви вперше поїхали з “Відвідай”?

Коли я проходила студентську практику, то у винагороду по її закінчені отримала дводенний «Сиро-Винний тур Закарпаттям», який дозволив мені краще зрозуміти специфіку роботи туроператора. До цього я дальше Славська, Буковеля не бувала, а тут і краєвиди, і дегустація вин, і загальна атмосфера дуже сподобалась.

Уперше як керівник групи я також поїхала на Закарпаття. Потім на Поділля і Гуцульщину.

Травень 2012. Перша поїздка з «Відвідай». Біля озера Синевир.

Що Вам найбільше запам’яталось з цих поїздок?

Мабуть, зустріч Нового 2013 року з групою із Сєвєродонецька. Це були настільки приємні і щирі люди, що робота для мене тоді була відпочинком і я привезла звідти надзвичайно приємні враження. До того ж за підсумками анкетування, яке ми щоразу проводимо після закінчення туру, у мене були лише “десятки”. Я була на сьомому небі від щастя! А ще, пізніше, туристи з цього туру телефонували мені, писали листи, надсилали колажі з фотографіям новорічного святкування. Це було дуже приємно.

Зустріч Нового Року 2013. Святкування в Четфалві.
Зустріч Нового Року 2013. Колаж від туристів з Сєвєродонецька.

Де відбувалося святкування?

У закарпатському селі Четфалва, господарі якого згодом стали для мене близькими друзями. Намагаюся їздити до них раз на рік. Частіше не виходить: то мій чоловік працює по вихідних, то я вже не маю сили, хочеться відпочити у домашній спокійній атмосфері. Словом, із закарпатцями ми дуже здружилися.

Які Ваші улюблені місця у Львові?

Я не виокремлюю чогось одного. У мене нема улюбленої пісні чи улюбленого місця. Мені подобається багато речей… У Львові, зокрема, подобається площа Ринок і вулички довкола неї, Собор св. Юра, Домініканський костел. Я завжди відкрита до чогось нового.

Львів – місто, де багато всього цікавого. У студентські роки я полюбляла відвідувати вистави театру імені Марії Заньковецької, часто ходила з подругою Марічкою в музеї на різні виставки.

На першому курсі Інституту також навчалася на курсах екскурсоводів по Львову при Фонді св. Володимира.

Зі студентською подругою Марічкою.

Але як екскурсовод Ви не працювали?

Ні. Тільки супроводжувала групи.

Туризм – то вже ваше! Не хотіли би змінювати сферу діяльності?

Поки, ні. Це цікава робота, хоча виснажлива. Особливо, коли починається туристичний сезон. Розумієш, що треба постійно бути на зв’язку, практично цілодобово.

Ще коли ми тільки починали разом працювати, то я не лише виконувала роботу в офісі впродовж п’ять днів, а й на вихідні їздила в тури керівницею групи.

Жовтень 2012. На виставці ТурЕкспо з Лесиком.

Працювала, фактично, без вихідних?!

Так, бували тижня, що працювала без вихідних. Бувало, що в п’ятницю я виходила з офісу о 23 год., а в суботу о 7:30 год. – виїжджала з групою у дводенний тур, і в понеділок о 10 год. ранку вже знову на роботі. То був важкий період, але захоплюючий. Тепер я в тури не їжджу.

З одного боку – це легше, але згадуючи той період, коли їздила у тури, пам’ятаю, який був у мене гарний піднесений настрій в понеділок, особливо після позитивних відгуків туристів. Вони давали великий заряд енергії.

Червень 2012. З Марічкою у турі «Співоча Буковина».
Квітень 2013. З Лесиком у турі «Кам’янець-Подільський круїз».

Чи є у Вас хобі?

Люблю займатися рукоділлям, в’язати різні речі. Колись робила це дуже часто. Навіть заробляла на цьому. Тепер, коли працюю увесь день за комп’ютером, у ввечері вже не хочеться в’язати, щоб дуже не напружувати очі. Тому віддаю перевагу читанню цікавої художньої літератури, особливо сучасної.

Де Ви навчились в’язати?

Вересень 2011. Фотосесія.

Основ в’язання навчилась у школі. Згодом, дізналася, що мої двоюрідні сестри почали в’язати. Це спонукало мене вдосконалюватися. Якось на літніх шкільних канікулах я взяла в мами книжку зі схемами, попорола на нитку старий светр і почала робити найпростіші кофтинки. Далі – пішло-поїхало…

Згодом співпрацювала з Юлією Тушницькою – відомою дизайнеркою в’язаних виробів, для якої я в’язала різні елементи виробу за готовими схемами. Мені це було цікаво. Якось навіть брала участь у фотосесії як модель, представляючи в’язані сукні. Зокрема, ми їздили в Ужгород на показ мод. Це було для мене щось нове й цікаве.

А як тепер любите відпочивати?

Раз на місяць мені потрібен такий день, щоб просто побути самій: щоб ніхто не турбував, не телефонував. Тоді я вдома дивлюся фільми. Такий день мусить бути, особливо у літню пору. Загалом, раніше я любила більш пасивний відпочинок, але мій чоловік активний мандрівник. Тому ми організовуємо такий відпочинок, щоб і походити, побачити щось нове, і відпочити, лежачи на сонечку. Наприклад, три роки тому разом сплавлялися по Дністру на катамарані. Жили в наметі, готували їжу на вогні. До того, я не уявляла, як протримаюся кілька днів без гарячої води та мобільного зв’язку. Але ми з чоловіком, у чудовій компанії його друзів і колег по роботі, гарно відпочили впродовж п’яти днів без цивілізаційних благ.

Липень 2015. Сплав по Дністру.

А де Ви знайшли свого чоловіка?

У “Відвідай”.

Справді?

Так. Він історик за освітою, прийшов до нас працювати гідом-екскурсоводом. Ми стали приглядатися одне до одного, і так згодом вийшло, що стали не лише працювати разом, а й подружжям. Уже три роки одружені. Я кажу до свого чоловіка: “Якби ти до нас у “Відвідай” не прийшов, то я би заміж не вийшла, бо часу на особисте життя не було в той час” .

Ваша робота, як я бачу (на столі три телефони), вимагає постійно бути на зв’язку. Але крім того, ще бувають «високі» сезони. Коли у Вас найбільш гаряча пора?

З квітня по жовтень, потім Новий рік. Але впродовж останніх двох років, навіть якщо немає виїздів, ми все одно працюємо над тим, що знадобиться у «високий» сезон.

До інших туристичних фірм Ви ставитесь як до колег чи як до конкурентів?

Це наші колеги. Ми співпрацюємо з різними туристичними агенціями по всій Україні. Звичайно, з’являються нові фірми, які займаються тією самою справою, що й “Відвідай”, але ми сприймаємо їх як колег та партнерів. Інколи можемо порадитися стосовно різних робочих питань.

Скільки турів пропонує “Відвідай”?

Ой, дуже багато. Приблизно, кілька сотень. Регулярних, звісно, менше. Сама ще у багатьох не була. Хоч у багатьох людей склалося враження, що якщо працюєш у туризмі, то скрізь буваєш. Насправді ж, ні. Зазвичай, на поїздки бракує часу.

Чи організовуєте ви тури для школярів?

Так, є шкільні тури. Зараз вони дуже популярні. Наприклад, замість випускного у школах практикують поїздки, особливо 9-ті і навіть 4-ті клас, оскільки це діти запам’ятають на все  життя. Це дуже гарний спосіб підвести якийсь підсумок у навчанні й відсвяткувати це у подорожі з друзями-однокласниками. І якщо б мені у шкільні роки запропонували на вибір мандрівку чи традиційний випускний – я б без вагань вибрала мандрівку, а не сукню і зачіску, які не залишаться у пам’яті на довго, а мандрівка – це завжди весело проведений час, який приємно згадувати впродовж тривалого часу.

Куди б Ви порадили поїхати відпочити передовсім?

Важко виокремити щось одне. Ось, наприклад, я люблю Поділля – це край з багатою історією, нездоланними фортецями та мальовничими каньйонами. Також дуже цікавими є Закарпаття та Гуцульщина, древня Волинь. Зрештою, кожен тур, який ми пропонуємо має свою родзинку. На Закарпаття – термальні води та дегустації, у Карпатах – гуцульська забава. Впродовж останнього року активно відкриваємо для себе і наших туристів південь України – Одещину і Херсонщину.

Квітень 2013. У турі «Кам’янець-Подільський круїз».
(Visited 221 times, 1 visits today)
Поділитись з друзямиEmail this to someoneShare on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInPin on Pinterest




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.